Мірошник Анатолій Михайлович

Анатолій Михайлович Мірошник (англ. Anatolij Mirosznyk, нар.19 серпня 1923 — пом.14 липня 2011)  — український композитор, піаніст, педагог, музично-громадський діяч.

Анатолій Михайлович Мірошник
Основна інформація
Повне ім'я Анатолій Михайлович Мірошник
Дата народження 19 серпня 1923(1923-08-19)
Місце народження Київ
Дата смерті 14 липня 2011(2011-07-14) (87 років)
Місце смерті Сідней
Поховання Цвинтар «Руквуд»
Громадянство Україна, Австралія
Національність українець
Професія композитор, піаніст
Інструменти фортепіано, скрипка, віолончель
Лейбл Olympia, Cosmopolitan

Життєвий шлях ред.

Народився Анатолій Михайлович у Києві, де закінчив середню спеціальну музичну школу-десятирічку при школу й Київській консерваторії ім. П. І. Чайовського по класу фортепіано у Є. І. Толпіна.[1] Після закінчення консерваторії в 1941 році, він грав у Київському оркестрі.

Під час Другої світової війни м. Київ було окуповане німецькими військами й усіх членів Київського оркестру німці вивезли на примусові роботи до Німеччині, де юнак працював на викорчовування лісу і над будівництві. Після закінчення війни Мірошник потрапив до табору переміщених осіб у місті Байрейт. Зустрівшись там із земляками — скрипалем, колишнім професором Львівської консерваторії Володимиром Цісиком (батько Квітки Цісик) та контрабасистом-віртуозом Яковом Погребінським, музиканти створили тріо і стали давати концерти.[1]

У 1946 році вступає до Консерваторії Фрайбургу (нім. Hochshule fur Musik) в клас К. Займана, який потім рекоменує учня на роботу на Франкфуртське радіо. Відвідує приватні уроки у відомого піаніста Вальтера Гізекінга,[1] одержує фах фортепіанного виконавця і композитора.[2]

1948 року емігрував до Австралії і поселився в Сіднеї. Як усі інші емігранти того часу, підписав контракт, згідно якого мусив працювати там, куди його направить влада. Музикант спочатку був санітаром у шпиталі, а пізніше — асистентом директора готелю для новоприбулих емігрантів.[1]

Після закінчення контракту Мірошник підготував велику програму і дав сольний концерт в головній концертові залі в ратуші Сіднея.

В Австралії цілком себе присвятив розвитку української музики та займався її викладанням. У творчості тяжіє до камерних жанрів. Він виступав з концертами у Сіднеї, Мельбурні та Нової Зеландії і був музичним директором асоціація балетних шкіл у Сіднеї.[3]

В останні роки він «повернувся» на українську землю, де його твори сприйнялися дуже прихильно. Анатолій Мірошник удостоївся членства у Національній Спілці Композиторів України. Він дуже мріяв взяти участь в концерті в честь 20-ти ліття Незалежності України, та не судилося.[4]

Помер Анатолій Михайлович 14 липня 2011 року у Сіднеї. Його поховано на цвинтарі Руквуд, коло Лідкомбу.

Підприємництво ред.

В 1953 Мірошник заснував Австралійську компанію «Cosmopolitan Record Company», що видавала платівки українських співаків в Австралії,[5] таких як Володимир Рихтовський, Таїса Тарас, Яків Рудюк, Зіна Мороз та інших, а також хору «Боян» з Сіднею. Ці платівки стали рідкістю і колекціонери ймовірно їх високо оцінюють.[4]

Творчість ред.

Анатолій Мірошник виступав з концертами в Австралії, Новій Зеландії, Німеччині. Сам він вважав вершиною його музичної кар'єри, свій виступ у Києві на Міжнародному Музичному Фестивалі «Київ Музик Фест» у 1992,[3] 1993,[6] 1995,[7] 1999,[8] 2003[9] роках.

Його твори виконувалися в Києві ним особисто і Київським симфонічним оркестром. Анатолій Михайлович написав кілька композицій для фортепіано, скрипки, віолончелі, для співаків, оркестру, хору.[4] Його пісні співає жіночий ансамбль «Суцвіття», котрий було створено у Сіднеї.

Твори А. Мірошника ред.

Композиції ред.

  • 1962 — «Причинна», хореографічна поема по Т. Г. Шевченка з оркестром (поставлена у Мельбурні)
  • 1964 — «Українська Рапсодія» для фортепіано з оркестром[3]
  • 1995 — «Концертна фантазія» для фортепіано з оркестром
  • 1996 — «Остання ніч поета», балет на тему життя і творчости Тараса Шевченка (Лібрето Аркадія Новицького)
  • 1999 — «Концерт № 1» для фортепіано з оркестром
  • П'єси малої форми для фортепіано.

Книжки і збірки музики ред.

Вищезазначені збірки музики були видані за спонсорством Фундації Українознавчих студій Австралії й роздані по музичних школах України.

Примітки ред.

  1. а б в г Мірошник А. (коротка автобіографія) Австраліана: збірка 20 етюдів-картинок для фортепіано для дітей. — Київ: «Музична Школа», 2007. Нотне видання. 39 с.
  2. Енциклопедія української діяспори / гол. ред. Василь Маркусь ; Наукове Товариство ім. Шевченка, Національна академія наук України. — К. : ІНТЕЛ, 1995. — Т. 4 : Австралія, Азія, Африка. — ISBN 978-5-7702-1069-9.
  3. а б в III Міжнародний фестиваль «Київ Музик Фест '92» (3-10 жовтня 1992). Спілка композиторів України — Анонс концертів [Архівовано 20 серпня 2019 у Wayback Machine.]
  4. а б в Марічка Галабурда-Чигрин: І хмаронька заплаче по мені…. Архів оригіналу за 9 серпня 2011. Процитовано 22 липня 2011.
  5. Українці Австралії : енциклопедичний довідник / за ред. В. Шумського, М. Шумського та ін. — Сідней : «Вільна думка» і Товариство Збереження Української Спадщини в Австралії, 2001. — 673 с. — ISBN 0-908168-11-X.
  6. IV Міжнародний фестиваль «Київ Музик Фест '93» (2-9 жовтня 1993). Спілка композиторів України — Анонс концертів [Архівовано 18 липня 2019 у Wayback Machine.]
  7. VI Міжнародний фестиваль «Київ Музик Фест '95» (30 вересня — 7 жовтня 1995). Спілка композиторів України — Анонс концертів [Архівовано 18 липня 2019 у Wayback Machine.]
  8. X Міжнародний фестиваль «Київ Музик Фест '99» (25 вересня — 2 жовтня 1999). Спілка композиторів України — Анонс концертів [Архівовано 23 травня 2013 у Wayback Machine.]
  9. XIV Міжнародний фестиваль «Київ Музик Фест' 2003» (27 вересня — 4 жовтня 2003). Спілка композиторів України — Анонс концертів [Архівовано 23 травня 2013 у Wayback Machine.] [1]

Посилання ред.