Відкрити головне меню

Мінаєв Борис Пилипович
Народився 21 вересня 1943(1943-09-21) (75 років)
Свердловськ, РРФСР, СРСР
Діяльність хімік
Alma mater Томський державний університет
Заклад Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор хімічних наук
Відомий завдяки: науковим дослідженням у галузі фізичної хімії
Нагороди
Заслужений діяч науки і техніки України

Мінаєв Борис Пилипович (21 вересня 1943, Свердловськ[1]) — український хімік, фізико-хімік, доктор хімічних наук (1984 р.), професор (1986 р.), соросівський професор (1997 р.), завідувач кафедри хімії та наноматеріалознавства Черкаського національного університету ім. Богдана Хмельницького, заслужений діяч науки і техніки України (указ президента України № 845/2011 від 23.08.2011 р.).

Зміст

БіографіяРедагувати

Наукові інтересиРедагувати

Галузь наукової роботи: фізична хімія. Ефекти спін-орбітальної взаємодії у молекулах та її вплив на спектри, фотохімію, люмінесценцію та хімічні властивості молекул. Одним із напрямків наукової діяльності є розробка сенсибілізуючих барвників для сонячних батарей третього покоління і світловипромінюючих діодів.

Наукові досягненняРедагувати

Автор теорії спін-каталізу та її використання для гомогенного, гетерогенного та ферментативного спін-каталізу.

Наукова діяльністьРедагувати

За рішенням експертної ради ВАК Мінаєв Б. П. одержав дозвіл на захист без написання дисертації і отримав науковий ступінь доктора хімічних наук у квітні 1984 р. після захисту в Інституті хімічної фізики ім. М. М. Семенова АН у Москві. Доктор хімічних наук; 02.00.04 Фізична хімія (1984 р.), професор (1986 р.), Соросівський професор (1997 р.).

Автор близько 580 статей у фахових світових журналах у сфері квантової хімії та 3 монографії:

  • «Теория электронного строения молекул» (1988),
  • «Квантовая химия алкалоидов» (1986),
  • «Оптические и магнитные свойства триплетного состояния» (1983).

Мінаєв Б. П. щорічно запрошується за кордон: (Швеція, Казахстан, Росія) для читання лекцій студентам, магістрантам та аспірантам вищих навчальних закладів.

Керівник наукового гранту INTAS (1993—1996), спільного українсько-американського гранту CRDF (UKC1-2819-СК-06) «Теоретичне дослідження нових смуг в молекулі кисню і процесів, індукованих зіткненням у нічному світінні атмосфери» (2006—2008), керівник спільного україно-румунського гранту «Design of novel sensitizing dyes for nanocrystalline TiO2 solar cells on the basis of their electronic structure calculations» (2008—2009), шведсько-українського гранту Visby «Theoretical design of solar cell dyes» (2008—2011), лауреат світової премії «World Lifetime Achievement Award ABI-USA-1999», Соросівський професор (1997).

Мінаєв Б. П. входить до сотні найкращих науковців України за рейтингом бібліотеки ім. Вернадського (займає 34 позицію).

За даними інформаційно-пошукової системи SCOPUS Мінаєв Б. П. має індекс Гірша h рівний 32 (станом на 09.2017).

За щорічним рейтингом викладачів Черкаського національного університету постійно займає місце у трійці найкращих.

Під керівництвом Мінаєва Бориса Пилиповича виконано та захищено 13 дисертаційних робіт на здобуття наукового ступеня кандидата хімічних наук та 4 дисертаційних роботи на здобуття наукових ступенів доктора хімічних наук (3) та доктора фізико-математичних наук (1).

Нагороджений медаллю Міністерства освіти і науки Республіки Казахстан «25 років Центрально-Казахстанському відділенню Національної академії наук Республіки Казахстан» за великий внесок у розвиток хімічної науки республіки (2010).

Учасник багатьох міжнародних конференцій (Швеція, Японія, Фінляндія, США, Іспанія, Китай, Польща та ін.). У 1999 р. організував та провів міжнародну конференцію в м. Торунь (Польща) в рамках програми REHE Європейського Союзу, а також організовував міжнародні конференції в м. Черкаси (2010 р.), м. Лінчепінг (1997 р.) та м. Стокгольм (2003 р.).

Член Американської Асоціації сприяння розвитку науки; член Американської Національної Географічної спілки.

ПриміткиРедагувати

  1. Життя віддане науці. Нова Доба. 21-09-2018. Процитовано 06.05.2019. 

ДжерелаРедагувати