Вікіпедія

Мілліонщиков Михайло Дмитрович

Михайло Дмитрович Мілліонщиков (16 січня 1913(19130116), місто Грозний, тепер Чечня, Російська Федерація — 27 травня 1973, місто Москва, Російська Федерація) — радянський вчений, академік Академії наук СРСР (1962; член-кореспондент з 1953), віцепрезидент Академії наук СРСР (1962—1973), державний і громадський діяч, організатор науки і міжнародного наукового співробітництва, фахівець із аерогідродинаміки, прикладної фізики та ядерної енергетики, заступник голови Верховної ради РРФСР 6-го скликання (1963-1967), голова Верховної ради РРФСР 7-8-го скликань (з 11 квітня 1967 по 27 травня 1973). Депутат Верховної ради РРФСР 6—8-го скликань. Герой Соціалістичної Праці (27.04.1967).

Мілліонщиков Михайло Дмитрович
Народився 3 (16) січня 1913
Грозний, Терська область, Російська імперія[1]
Помер 27 травня 1973(1973-05-27)[1] (60 років)
Москва, СРСР[1]
Поховання Новодівичий цвинтар
Країна  Російська імперія
 СРСР
Національність росіянин
Діяльність фізик, викладач університету
Галузь механіка, Прикладна фізика і ядерна енергетика
Alma mater Grozny State Oil Technical Universityd і МДУ[2]
Науковий ступінь доктор технічних наук
Вчене звання професор[d], академік АН СРСР[d], Список академіків АН СРСР і 1962
Науковий керівник Колмогоров Андрій Миколайович і Юр'єв Борис Миколайович
Заклад Національний дослідницький ядерний університет «МІФІ», Московський авіаційний інститут, МФТІ, Центральний аерогідродинамічний інститут імені М. Є. Жуковського і Курчатовський інститут
Членство Російська академія наук, Академія наук СРСР, Академія наук НДР і Американська академія мистецтв і наук
Партія КПРС
Діти Vladimir Millionshikovd
Нагороди
Герой Соціалістичної Праці
орден Леніна орден Жовтневої Революції орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «У пам'ять 800-річчя Москви»
Сталінська премія 1-го ступеня Ленінська премія
медаль «50 років Монгольській Народній Революції» Орден Праці (УгНР)
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мілліонщиков.

Життєпис ред.

Народився в родині токаря паровозного депо станції Грозний Владикавказької залізниці Дмитра Івановича Мілліонщикова (1881—1937) та Євдокії Михайлівни Акімакіної (1881—1921).

У 1927 році закінчив залізничну школу в місті Грозному. У 1927—1928 роках — учень середньої школи № 2 міста Грозного.

У 1928—1932 роках — студент нафтопромислового факультету Грозненського нафтового інституту, здобув спеціальність «інженер-бурильник».

У 1930—1934 роках — асистент кафедр вищої математики, буріння та теоретичної механіки Грозненського нафтового інститут.

У 1934—1943 роках — асистент, старший викладач, доцент кафедри аеродинаміки літальних апаратів, виконуючий обов'язки декана літако- та гелікоптеробудівного факультету Московського авіаційного інституту.

У 1938—1941 роках — старший науковий співробітник відділу математичної геофізики Інституту теоретичної геофізики АН СРСР.

У 1939—1951 роках — старший науковий співробітник лабораторій великих швидкостей Центрального аерогідродинамічного інституту імені професора Жуковського.

У 1943—1946 роках — доцент кафедри аеромеханіки Куйбишевського авіаційного інституту.

У 1944—1949 роках — заступник директора з наукової частини Інституту механіки АН СРСР.

Член ВКП(б) з 1947 року.

У 1947—1952 роках — професор кафедри аеромеханіки Московського фізико-технічного інституту.

У 1949—1960 роках — заступник наукового керівника Комбінату № 813 Першого головного управління при Раді Міністрів СРСР.

У 1949—1960 роках — завідувач кафедри молекулярної фізики Московського інженерно-фізичного інституту.

У 1949—1973 роках — начальник сектору, заступник начальника відділу приладів теплового контролю, начальник відділу високотемпературних установок, заступник директора з наукової роботи Інституту атомної енергії імені академіка Курчатова.

У 1953—1960 роках — заступник наукового керівника Комбінату № 816 Першого головного управління при Раді Міністрів СРСР.

29 червня 1962 — 27 травня 1973 року — віцепрезидент Академії наук СРСР.

11 квітня 1967 — 27 травня 1973 року — голова Верховної ради Російської РФСР.

У 1967 — 27 травня 1973 року — завідувач кафедри молекулярної фізики Московського інженерно-фізичного інституту.

Основні наукові праці присвячені теорії турбулентності, теорії фільтрації, прикладної газової динаміки, поділу ізотопів, високотемпературному реакторобудуванню, методам перетворення енергії, а також наукознавству та міжнародним відносинам.

Михайло Мілліонщиков розвинув теорію ізотропної турбулентності, сформулював закон загасання турбулентних пульсацій, вперше досліджував роль інерційних членів у явищі ізотропної турбулентності. Запропонував новий спосіб експлуатації нафтових пластів, сформулював теорію розвитку конуса обводнення нафтових свердловин. Займався дослідженням газових ежекторів та їх застосування. Запропонував спосіб використання надлишкового тиску газу в газових лініях для отримання електроенергії. З 1949 року був учасником радянського атомного проекту. Розробив конструкції газових центрифуг для отримання урану зброї (Уран-235). Один із основоположників радянського реакторобудування. Був науковим керівником із створення та пуску першого у світі ядерного реактора-перетворювача «Ромашка» (1964 р.). Науковий керівник радянської програми створення ядерних енергетичних установок космічного призначення.

Помер 27 травня 1973 року. Похований на Новодівочому цвинтарі Москви.

Звання та науково-організаційна діяльність ред.

  • Доктор технічних наук (1946), Професор (1949);
  • Член-кореспондент Академії наук СРСР (1953);
  • Академік Академії наук СРСР (1962);
  • Віцепрезидент Академії наук СРСР з 29 червня 1962 по 27 травня 1973;
  • Академік-секретар Відділення фізико-технічних проблем енергетики АН СРСР (1963-1964);
  • Іноземний почесний член Американської академії мистецтв і наук (1968);
  • Член-кореспондент Німецької академії наук (1971);
  • Іноземний академік Чехословацької академії наук (1972).
  • Член Національного комітету СРСР з теоретичної та прикладної механіки (1956)
  • Член Державного комітету Ради Міністрів СРСР з науки та техніки (1964)
  • Голова Прийомної комісії з введення в експлуатацію особливо важливих промислових об'єктів та спецустанов Міністерства середнього машинобудування СРСР (1956-1962)
  • Голова науково-технічної ради Магнітної Лабораторії АН СРСР.
  • Голова Комісії Президії АН СРСР з перспектив розвитку науки в РРФСР.
  • Голова Бібліотечної ради АН СРСР.
  • Голова Комісії з наукового обладнання при Президії АН СРСР.
  • Заступник голови Ради з координації діяльності академій наук союзних республік при Президії АН СРСР.
  • Голова Наукової ради з комплексної проблеми «Методи прямого перетворення теплової енергії на електричну» АН СРСР.
  • Голова Спеціальної секції Комітету з Ленінських та Державних премій при Раді Міністрів СРСР.
  • Голова секції «Авіаційно-ракетні ядерні енергетичні установки» науково-технічної ради міністерства середнього машинобудування СРСР.
  • Голова Експертної комісії із присудження Золотої медалі ім. М. В. Ломоносова АН СРСР.
  • Голова Комісії АН СРСР з підготовки пропозицій щодо проектування та спорудження нової будівлі Президії Академії наук СРСР у Москві.
  • Член президії науково-технічної ради військово-промислової комісії при Раді Міністрів СРСР.
  • Член Науково-технічного комітету Генерального штабу Збройних Сил СРСР.
  • Член науково-технічної ради Міністерства енергетики та електрифікації СРСР.
  • Член бюро наукової ради з комплексної проблеми «Теплофізика та теплоенергетика» АН СРСР.
  • Член наукової ради з проблем геології та розробки нафтових родовищ АН СРСР.
  • Член ради з вищої школи Міністерства вищої та середньої спеціальної освіти СРСР.
  • Член президії наукової ради «Дослідження океанів та морів та використання їх ресурсів» Державного комітету Ради Міністрів СРСР з науки та техніки.
  • Член вчених та дисертаційних рад Інституту механіки АН СРСР, Інституту атомної енергії ім. І. В. Курчатова, Комбінату № 813 Мінінстерства середнього машинобудування СРСР, Науково-дослідного та конструкторського інституту хімічного машинобудування, Науково-дослідного та конструкторського інституту енерготехніки.
  • Голова Редакційно-видавничої ради АН СРСР (з 1966).
  • Головний редактор журналу «Атомна енергія» (з 1961)
  • Головний редактор журналу «Вісник Академії наук СРСР» (з 1966)
  • Голова редакційної колегії міжнародного щорічника «Наука та людство» (з 1963)
  • Член Головної редакції Великої Радянської Енциклопедії (з 1967).
  • Член редколегії журналу «Інженерний збірник» (1947-1950 рр.)
  • Член редколегії журналу «Квант» (з 1970).
  • Голова Радянського Пагуошського комітету та член Пагуошського Постійного та Виконавчого комітету (у 1964—1973 рр.)
  • Президент Пагуошського руху вчених (у 1968—1969 рр).
  • Перший заступник голови Радянського комітету з питань європейської безпеки.
  • Заступник голови Президії Центральної ради Всеросійського товариства охорони пам'яток історії та культури.
  • Член Президії та голова Комісії з питань культурних зв'язків, пам'ятників культури та музеїв Радянського комітету захисту миру.
  • Член Правління Всесоюзного товариства «Знання».

Нагороди ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в г Миллионщиков Михаил Дмитриевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. ↑ Математичний генеалогічний проєкт — 1997.

Джерела ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мілліонщиков_Михайло_Дмитрович&oldid=40581847