Міесніек Карліс Єкабович
Карліс Єкабович Міесніек (латис. Kārlis Miesnieks; 1887-1977) — радянський латиський художник. Народний художник Латвійської РСР.
| Карліс Міесніек | ||||
|---|---|---|---|---|
| латис. Kārlis Miesnieks | ||||
 | ||||
| Поштова марка СРСР, 1987 рік. | ||||
| Народження |
31 січня 1887 Jaunpiebalgad, Яунпієбалгський край, Латвія | |||
| Смерть | 25 жовтня 1977 (90 років) | |||
| Рига, Латвійська РСР, СРСР | ||||
| Країна |
 Російська імперія Латвія СРСР | |||
| Навчання | Санкт-Петербурзька державна художньо-промислова академія імені О. Л. Штігліца | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | Реалізм | |||
| Відомі учні | Вольський Петро Дмитрович | |||
| Нагороди |
  | |||
|
| ||||
 Міесніек Карліс Єкабович у Вікісховищі | ||||
Біографія ред.
Народився в 1887 році в селі Яунпієбалга (латис. Jaunpiebalga), Венденський повіт, в селянській родині.
Після закінчення в 1907 році міського училища протягом трьох років працював народним учителем, а в 1910 році поїхав до Петербурга, щоб отримати художню освіту. Відвідував школу Імператорського товариства заохочення мистецтв, займаючись там у відомого художника А. О. Рилова. У 1911 році вступив в Училище технічного малювання барона Штігліца, де його вчителем був В. Е. Савінський, і в 1916 році отримав диплом художника-декоратора.
Відслуживши один рік у Кексгольмському гвардійському полку, Міесніекс починає педагогічну діяльність, якою займався протягом усього життя: викладав малювання у середній школі, а з 1922 року — в Академії мистецтв у Ризі.
Після встановлення у Латвії Радянської влади Міесніекс продовжив викладацьку роботу в Латвійській Академії мистецтв і інтенсивно займався живописом.
Помер в 1977 році.
Творчість ред.
Самостійну творчу роботу Міесніекс почав у 1920 році, коли вперше брав участь у виставці, увійшовши в Об'єднання незалежних художників. Був членом груп, які дотримуються принципів традиційного мистецтва: в 1924 році вступив до товариства «Садарбс», пізніше став членом Латвійського товариства образотворчого мистецтва. Цікавлячись старим мистецтвом, Міесніек віддавав перевагу майстрам Відродження.
Міесніекс працював у області портрета, сюжетної картини, пейзажу. Його сюжетні картини несуть соціальний зміст («Працівник», 1926; «Дроворуби», 1936; «Сіно — державі», 1948). Однак пейзаж — основний жанр, в якому працював художник, оспівуючи природу Латвії, красу її полів, лісів, річок та озер.
Портретного живопису Міесніека властивий об'єктивний підхід до моделі, де точно передано зовнішню схожість та виявлено основні риси характеру портретованих (портрет народної артистки Латвійської РСР Берти Румніеце, 1950; портрет дружини художника, 1952; автопортрет, 1945; портрет народного артиста Латвійської РСР Е. Мелнгайлиса, 1946).
Література ред.
- Карліс Міесніекс // Рига: Енциклопедія — Enciklopēdija «Rīga» / гл. ред. П. П. Еран. — Рига: Головна редакція енциклопедій, 1989. — С. 468. — 880 с. — 60 000 экз. — ISBN 5-89960-002-0.
Посилання ред.
- К. Е. Міесніекс [Архівовано 3 серпня 2020 у Wayback Machine.]
- Каркліня И.-Г. Краплі живої води [Архівовано 15 вересня 2019 у Wayback Machine.]