Мустафа́ II (осман. مصطفى ثانى‎, трансліт. Mustafâ-i sânî, тур. İkinci Mustafa; 6 лютого 166429 грудня 1703) — двадцять другий султан Османської імперії (16951703), син Мехмеда IV.

Мустафа II
осман. مصطفى ثانى‎, трансліт. Mustafâ-i sânî
Мустафа II
Мустафа II
Прапор
Прапор
22-й Османський султан
(падишах)
16951703
Попередник: Ахмед II
Спадкоємець: Ахмед III
 
Народження: 6 лютого 1664(1664-02-06)
Едірне, Османська імперія
Смерть: 29 грудня 1703(1703-12-29) (39 років)
Константинополь
Поховання: Стамбул
Країна: Османська імперія
Релігія: іслам, сунізм
Рід: Османи
Батько: Мехмед IV
Мати: Еметуллах Рабія Гюльнуш-султан
Діти: Махмуд I, Осман III, Сафіє, дочка Мустафи IId, Emine Sultand і Emetullah Sultand
Автограф:

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Життєпис

ред.

Початок правління султана, як і двох його попередників, ознаменувався продовженням війни Османської імперії зі Священною лігою. Мустафа намагався переламати невдалий для турків хід війни. Він продовжував реформувати армію, а у 1696 році особисто очолив армію на Балканах, де добився деяких успіхів за рахунок чисельної переваги османського війська. Наступного року його армія була розбита у битві під Зентою австрійськими військами під проводом принца Євгена Савойського. Близько 50 тисяч австрійців зупинили просування турків на північ, розбивши 80-тисячну турецьку армію. Султан був змушений спостерігати з іншого берега річки за знищенням свого захопленого зненацька війська. Загинуло близько 25 тисяч турків, серед яких був великий візир та багато високих воєначальників[1]. У 1696 році російські війська взяли фортецю Азов у результаті Азовських походів.

У 1699 році було підписано Карловицький мирний договір, відповідно до якого до Речі Посполитої поверталось Поділля, Австрія отримувала Угорщину і Трансильванію, а Венеції Туреччина поступалася Мореєю та Далмацією. За Константинопольським миром Російська імперія підтвердила право на Азов з прилеглими територіями.

Після закінчення війни Мустафа дещо відійшов від державних справ, почав жити в Едірне, де приділяв більшу частину часу полюванню. У серпні 1703 у Стамбулі почалося повстання проти султана, до якого приєдналися яничари. Урядові війська перейшли на бік повсталих, тож Мустафа II зрікся престолу на користь брата Ахмеда. Через кілька місяців колишній султан помер, є версія, що його отруїли.

Наложниці

ред.

Примітки

ред.
  1. Мустафа II на Словники. Яндекс[недоступне посилання з липня 2019] (рос.)

Джерела

ред.
  • Орхонлу, Чінгіз (1940 і пізніше) "II. Mustafa", İslam Ansiklopedisi, T.C. Maarif Bakanlığı:Ankara İstanbul (тур.)
  • Кінросс, Патрік (1977). The Ottoman Centuries. İstanbul: Sander Kitabevi. ISBN 0-224-01379-8. (англ.)

Посилання

ред.


Мустафа II
Народився: 6 лютого 1664 Помер: 29 грудня 1703 [прожив 39 років]
Королівські титули
Попередник:
Ахмед II
 
22-й Султан Османської імперії

6 лютого 1695 – 22 серпня 1703
Наступник:
Ахмед III
Релігійні посади
Попередник:
Ахмед II
Халіфи Османського халіфату
6 лютого 1695 – 22 серпня 1703
Наступник:
Ахмед III