Махмуд I (Магмуд I; 2 серпня 1696 — 1754) — турецький султан1730 року).

Махмуд I
Mahmud1.jpg
Народився 2 серпня 1696(1696-08-02)[1][2]
Константинополь, Османська імперія
Помер 13 грудня 1754(1754-12-13)[1][2] (58 років)
Константинополь, Стамбул, Османська імперія[3]
Поховання Стамбул
Громадянство
(підданство)
Османська імперія
Діяльність правитель
Посада султан[d]
Конфесія іслам
Рід Османи
Батько Мустафа II
Мати Саліха Себкаті Султан
Брати, сестри  • Осман III
Автограф Tughra of Mahmud I.JPG
Osmanli-nisani.svg

Син султана Мустафи II і Саліхи Султан. Прийшов до влади в результаті повстання Патрона Халіла. На початку його правління фактична влада в Константинополі належала лідерам повстанців. 15 листопада 1731 року Патрон Халіл був убитий за наказом Махмуда I. Згодом повстання його прихильників було жорстоко придушене.

Під час правління Махмуда I робилися спроби модернізувати османську армію за європейськими зразками під керівництвом графа де Бонневаль, француза, який прийняв іслам. Через опір яничар ці спроби завершилися невдачею.

У 1731-1735 і 1741-1746 роках тривали війни з Іраном, в цілому невдалі для османів, які втратили території, завойовані в 1720-х. Підписаний у 1746 році мирний договір закріпив кордони, встановлені ще за Каср-і-Ширинським договором 1639 року.

У 1736-1739 роках Османська імперія вела війну з Росією і Австрією. Австрійські війська зазнали ряд поразок, в результаті османи повернули собі Північну Сербію з Белградом і Малу Валахію, втрачені в 1718 році. За Белградським договором 1739 року з Росією Османській імперії повернули Азов.

Помер султан Махмуд І 2 жовтня 1754 року.

ПриміткиРедагувати