Муреш (повіт, Королівство Румунія)

Му́реш (рум. Mureş) — колишній повіт Румунського королівства у Трансильванії. Адміністративний центр — м. Тиргу-Муреш.

Муреш
—  румунський повіт  —


Mureş

Герб
Центр Тиргу-Муреш
Найбільше місто Тиргу-Муреш
Країна  Румунія
Іст. регіон Трансильванія
Офіційна мова Румунська
Населення (1930)
 - повне 289.456
Площа
 - повна 4.856 км²
Часовий пояс GMT+2
Повіт Муреш на мапі Румунії
Повіт Муреш на мапі Румунії

Повіт Муреш на мапі Румунії
Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Муреш

Розташування

ред.

Повіт розташовувався у центрі регіону Трансильванія, в історичному регіоні Північна Трансильванія.

Більша частина території міжвоєнного повіту нині входить до жудця Муреш, за винятком північно-східної частини, яка нині знаходиться у жудці Гарґіта, та північно-західної частини, що входить до складу сучасного жудця Бистриця-Несеуд.

Історія

ред.

Повіт Муреш існував з 1920 по 1950 роки. Створений на території колишнього комітату Королівства Угорщини Марош-Торда[en].

Адміністративний поділ

ред.
 
Повіт Муреш. 1938 рік

Повіт Мурес спочатку був поділений на сім плас[en] (адміністративна одиниця другого порядку Королівства Румунія), згодом пласи Муреш та Реґін були розділені і кількість плас зросла до 10.

  1. Банд;
  2. Ґурґіу;
  3. М'єркуря-Ніражулуй;
  4. Муреш-де-Жос;
  5. Муреш-де-Сус;
  6. Ричу;
  7. Реґін-де-Жос;
  8. Реґін-де-Сус;
  9. Тяка;
  10. Топліца.

На території повіту було два міські населені пункти: Тиргу-Муреш та Реґін.

Населення

ред.

За даними перепису 1930 року чисельність населення становило 289 466 мешканців, з них 45,8 % румунів, 42,6 % угорців, 3,9 % німців, 3,9 % циган, 3,4 % євреїв та інших[1].

Для 45,9 % населення рідною мовою була угорська, 45,5 % — румунська мова, 3,9 % — німецька мова, 2,2 % — їдиш та 2,1 % — циганська.

З конфесійної точки зору мешканці повіту розподілялися так: 32,4 % — греко-католики, 30,3 % — реформатори, 14,5 % — православні, 12,1 % — римо-католики, 3,9 % — лютерани, 2,6 % — унітарії тощо.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. Charles Upson Clark (1941). Racial Aspects of Romania's Case. Caxton Press. Архів оригіналу за 12 вересня 2021. Процитовано 9 березня 2020.

Посилання

ред.