Відкрити головне меню

Муравйов Олександр Миколайович

Муравйов Олександр Миколайович (10 жовтня 1792 — 18 грудня 1863) — полковник у відставці Гвардійського Генерального штабу, учасник франко-російської війни 1812 року, масон, декабрист, засновник Союзу спасіння.

Муравйов Олександр Миколайович
Alexander Nikolayevich MuravyovTulov.jpg
Народився 10 (21) жовтня 1792
Помер 18 (30) грудня 1863 (71 рік)
Москва, Російська імперія[1]
Поховання Новодівочий цвинтар
Діяльність військовослужбовець
Alma mater Імператорський Московський університет[d]
Учасник Франко-російська війна 1812
Військове звання генерал-лейтенант
Рід Muraviev noble family[d]
Батько Nikolaj Muravjov[d]
Брати, сестри  • Mikhail Muravyov-Vilensky[d], Nikolay Muravyov-Karsky[d] і Муравйов Андрій Миколайович
У шлюбі з Praskovia Muravieva[d]
Нагороди
орден Святої Анни I ступеня Орден Святого Володимира IV ступеня орден Святої Анни II ступеня орден Святої Анни III ступеня
Золота зброя «За хоробрість»

БіографіяРедагувати

Батько — Муравйов Микола Миколайович (15 вепесня 1768 — 20 серпня 1840), генерал-майор, суспільний діяч, засновник Московського навчального закладу для колонновожатих, мати — Мордвінова Олександра Михайлівна (1770 — 1809).

Виховувався вдома. До служби вступив зі студентів Московського університету колонновожатим в 1810 році. 14.09.1810 — підпоручник, з призначенням знаходитися при виправленні докладної карти Росії, з осені 1810 по січень 1811 року перебував на зйомках місцевості у Волинській та Київській губернії. Учасник франко-російської війни 1812 року (Бородіно, Тарутине, Малий Ярославець, Вязьма) та закордонних походів руської армії. 1813 — поручник, 1814 — переведений у Гв. Генеральний штаб, капітан; 1816 — полковник, начальник штабу гвардійського загону під час перебування гвардії в Москві в 1817 — 1818 роках. Заарештований за наказом імператора Олександра I за несправність унтер-офіцерів на хрещенському параді 6 січня 1818 року. На знак протесту подав у відставку і звільнений від служби 7 жовтня 1818 року.

Масон, член ложі «Єлизавети до доброчесності» (1810), в 1814 прийнятий до ложі у Франції, з 1816 року член ложі «Трьох чеснот», з серпня 1818 — майстер цієї ложі.

Засновник Союзу спасіння, член Військової суспільства і Союзу благоденства до травня 1819 року (член Корінного ради, деякий час керував Московської управою). У 1819 році — розкаявся і віддалився від товариства і нічого про подальшу діяльність декабристів не знав. Арештований в с. Ботово Волоколамського повіту 8 січня 1826року. 14 січня доставлений до Петропавловської фортеці. На суді тримався стримано, провини не заперечував. Засуджений по 6 розряду і по конфірмації 10 липня 1826 року засланий до Сибіру без позбавлення чинів і дворянства. Важке матеріальне становище змусило Муравйова вступити на цивільну службу. Він був іркутським городничим, виконував обов'язки губернатора в Тобольську, в 1837 році був призначений цивільним архангельським губернатотом. Муравйов прагнув допомагати дружинам декабристів, боровся проти хабарництва і свавілля чиновників, виступав на підтримку справедливих вимог селян, за що і був звільнений. Після клопотання зарахований до Міністерства внутрішніх справ. Виконував доручення щодо ревізії низки губерній. З 1848 — статський радник. В травні 1851 року за його проханням знову зарахований на військову службу і перейменований в полковника Генерального штабу. Брав участь у Кримській війні. У 1856 році, коли всі декабристи були амністовані, був призначений Нижньогородським військовим губернатором. Він активно підтримав ідею скасування кріпосного права і брав активну участь у підготовці визволення селян. Належав до лівого крила ліберального дворянства. У 1861році призначений сенатором з переведенням до Москви. Помер у Москві, похований на цвинтарі Новодівочого монастиря.

Мемуарист. О. М. Муравйов залишив після себе цікаві «Записки». Опубліковані тільки в 1955 році, вони являють собою цінне джерело знань про діячів і події 18101812 років.

НагородиРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Муравьёв Александр Николаевич // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

ДжерелаРедагувати

  • Декабристы. Биографический справочник. Под ред. академика М. В. Нечкиной. — М., «Наука», 1988
  • М. В. Нечкина. Декабристы.-М.,"Наука",1982

ПосиланняРедагувати