Мурав'янка сірочерева

вид птахів
Мурав'янка сірочерева

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Горобцеподібні (Passeriformes)
Родина: Сорокушові (Thamnophilidae)
Рід: Сірочерева мурав'янка (Myrmornis)
Hermann, 1783
Вид: Мурав'янка сірочерева
Myrmornis torquata
(Boddaert, 1783)
Ареал виду
Ареал виду
Підвиди

(Див. текст)

Синоніми
Formicarius torquatus
Посилання
Вікісховище: Myrmornis torquata
Віківиди: Myrmornis torquata
ITIS: 561398
МСОП: 103660209
NCBI: 255383

Мурав'янка сірочерева[2] (Myrmornis torquata) — вид горобцеподібних птахів родини сорокушових (Thamnophilidae). Мешкає в Центральній і Південній Америці.

Опис ред.

Довжина птаха становить 14,5-16,5 см, вага 42-51 г. Верхня частина тіла коричнева, нижня частина тіла сіра. На обличчі, горлі і верхній частині грудей чорна пляма, "брови", скроні і шия з боків поцятковані білим лускоподібним візерунком. Крила чорнуваті, поцятковані трьома охристими смугами. На спині малопомітна біла пляма. Хвіст короткий. Навколо очей плями голої синьої шкіри. Дзьоб прямий, гострий, сіруватий.

Таксономія ред.

Сірочерева мурав'янка була описана французьким натуралістом Жоржем-Луї Леклерком де Бюффоном в 1780 році в праці «Histoire Naturelle des Oiseaux» за зразком з Каєнни (Французька Гвіана)[3][4]. Біномінальну назву птах отримав в 1783 році, коли нідерландський натураліст Пітер Боддерт класифікував його під назвою Formicarius torquatus у своїй праці «Planches Enluminées»[5]. Сірочерева мурав'янка є єдиним представником монотипового роду Myrmornis, введеного французьким натуралістом Йоганном Германом у 1783 році[6].

Підвиди ред.

Виділяють два підвиди:[7]

  • M. t. stictoptera (Salvin, 1893) — локально на південному сходу Гондурасу. північний схід і південний схід Нікарагуа, схід Панами (на схід від Зони каналу) і крайній північний захід Колумбії (Чоко, Кордова, південний Болівар, західна Бояка);
  • M. t. torquata (Boddaert, 1783) — від центральної і південно-східної Колумбії (на схід від Анд) до північно-східного Еквадору (Напо, Пастаса) і північного Перу (на північ від Амазонки в регіоні Лорето), також на південному сході Венесуели (схід і південь Амасонасу, Болівар), в Гвіані і Бразильській Амазонії.

Деякі дослідники виділяють підвид M. t. stictoptera у окремий вид Myrmornis stictoptera[8]

Поширення і екологія ред.

Сірочереві мурав'янки мешкають в Гондурасі, Нікарагуа, Панамі, Колумбії, Еквадорі, Перу, Болівії, Бразилії, Венесуелі, Гаяні, Суринамі і Французькій Гвіані. Вони живуть в підліску вологих тропічних лісів з густою підстилкою. Зустрічаються парами або сімейними зграйками на висоті до 900 м над рівнем моря, в тепуях Гвіанського нагір'я на висоті до 1200 м над рівнем моря. Живляться дрібними безхребетними.

Примітки ред.

  1. BirdLife International (2016). Myrmornis torquata: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 18 жовтня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Buffon, Georges-Louis Leclerc de (1779). Le Palikour ou Fourmilier proprement dit. Histoire Naturelle des Oiseaux (French) . Т. 8. Paris: De L'Imprimerie Royale. с. 238—240.
  4. Buffon, Georges-Louis Leclerc de; Martinet, François-Nicolas; Daubenton, Edme-Louis; Daubenton, Louis-Jean-Marie (1765–1783). Le Fourmillier de Cayenne. Planches Enluminées D'Histoire Naturelle. Т. 7. Paris: De L'Imprimerie Royale. Plate 700 fig. 1.
  5. Boddaert, Pieter (1783). Table des Planches Enluminéez d'Histoire Naturelle, de M. d'Aubenton. Avec les denominations de M.M. de Buffon, Brisson, Edwards, Linnaeus et Latham, precédé d'une Notice des Principaux Ouvrages Zoologiques enluminées. Utrecht: Boddaert. с. 43 Number 700.
  6. Hermann, Johann (1873). Tabula affinitatum animalium (Latin) . Argentorati (Strasbourg): Impensis Joh. Georgii Treuttel, Bibliopolae. с. 188, 189, 210, 235.
  7. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Antbirds. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 18 жовтня 2022.
  8. BirdLife International (2016). Myrmornis stictoptera: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 22 жовтня 2022