Мунія новогвінейська
Мунія новогвінейська | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Mayrimunia tristissima (Wallace, 1865) | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Munia tristissima Lonchura tristissima | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Му́нія новогвінейська[2] (Mayrimunia tristissima) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Мешкає на Новій Гвінеї.
Опис
ред.Довжина птаха становить 10-11 см, вага 8,2 г. Забарвлення переважно темно-коричневе, крила, хвіст і боки чорнувато-коричневі, надхвістя золотисто-коричневе. Голова поцяткована світлими плямками, першорядні покривні пера крил мають світлі кінчики. Очі темно-карі, дзьоб сизий, лапи сіруваті.
Підвиди
ред.Виділяють чотири підвиди:[3]
- M. t. tristissima (Wallace, 1865) — північний захід Нової Гвінеї (півострів Чендравасіх);
- M. t. hypomelaena (Stresemann & Paludan, 1934) — захід Нової Гвінеї (від півострова Вандаммен[de] до гір Вейланд і Шарль-Луї);
- M. t. calaminoros (Reichenow, 1916) — північ Нової Гвінеї;
- M. t. bigilalei (Restall, 1995) — південний схід Нової Гвінеї (південь півострова Папуа).
Перлиста мунія раніше вважалася підвидом новогвінейської мунії, однак була визнана окремим видом.
Поширення і екологія
ред.Новогвінейські мунії мешкають на Новій Гвінеї, а також на сусідніх островах Батанта, Каркар, Лонг-Айленд[en] і Умбой[en]. Вони живуть в заростях високої трави на лісових галявинах та на узліссях тропічних лісів, у вторинних чагарникових заростях, на порослих травою берегах струмків в горах та на заплавних луках в долинах річок. Зустрічаються парами або невеликими сімейними зграйками, на висоті до 1700 м над рівнем моря.
Новогвінейські мунії живляться насінням трав і бамбуків, ягодами, пагонами і комахами. На острові Каркар, де відсутні золотоголові таміки та інші комахоїдні птахи, комахи складають більшу частину раціону новогвінейських муній. Гніздування у них припадає на сезон дощів. Гніздо кулеподібне, діаметром 10 см, робиться парою птахів з переплетених гілочок і стебел трави, розміщується в кількох метрах над землею. Інкубаційний період триває 14 днів, пташенята покидають гніздо через 21-25 днів після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще 2 тижні.
Примітки
ред.- ↑ BirdLife International (2016). Mayrimunia tristissima: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 10 жовтня 2022
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 10 жовтня 2022.
Джерела
ред.- Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Australien, Ozeanien, Südostasien. Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2001, ISBN 3-8001-3249-4.
- Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, ISBN 0-7136-8017-2.
- Bruce M. Beehler, Thane K. Pratt: Birds of New Guinea; Distribution, Taxonomy, and Systematics. Princeton University Press, Princeton 2016, ISBN 978-0-691-16424-3
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |