Музей народного сухопутного транспорту Середньої Наддніпрянщини

Музей народного сухопутного транспорту Середньої Наддніпрянщини — це єдина на території України колекція транспортних засобів, починаючи від періоду Трипільської культури до наших часів.

Музей народного сухопутного транспорту Середньої Наддніпрянщини Pictogram infobox palace.png
Народний сухопутний транспорт 2.jpg
50°03′57″ пн. ш. 31°28′37″ сх. д. / 50.06583° пн. ш. 31.47694° сх. д. / 50.06583; 31.47694Координати: 50°03′57″ пн. ш. 31°28′37″ сх. д. / 50.06583° пн. ш. 31.47694° сх. д. / 50.06583; 31.47694
Тип музей
Країна Flag of Ukraine.svg Україна
Розташування Україна Україна,
Київська область, Переяслав, вул. Літописна, 2
(на території Музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини)
Засновано 1993 р.
Режим роботи 9:00 — 17:00,
без вихідних
Фонд бл. 3 тис. експонатів
Куратор Національний історико-етнографічний заповідник «Переяслав»
Сайт
тел. +380 4567 553-28
Музей народного сухопутного транспорту Середньої Наддніпрянщини. Карта розташування: Україна
Музей народного сухопутного транспорту Середньої Наддніпрянщини
Музей народного сухопутного транспорту Середньої Наддніпрянщини (Україна)

CMNS: Музей народного сухопутного транспорту Середньої Наддніпрянщини у Вікісховищі

ІсторіяРедагувати

Ініціатором створення єдиного в Україні Музею народного сухопутного транспорту став директор заповідника Михайло Іванович Сікорський та науковий співробітник Михайло Іванович Жам.

ЕкспозиціяРедагувати

 
панно художника Ю.Легенького «Шлях — це доля нашого народу»

При вході у музей представлено оригінальне панно художника Ю. Легенького «Шлях — це доля нашого народу».

Експозиція транспорту етнографічної зони Середньої Наддніпрянщини ХІХ — ХХ століть розміщена у павільйоні площею 440 кв. м.

Транспортні засоби систематизовані за видовими і конструктивними відмінностями, функціональним призначенням та тягловою силою. Експонується полозовий та колісний транспорт: шарабан, фаетон, лінійка, тачанки, пожежна помпа, безтарка, биндюг, бідка, сани-козирки, сани-розвальні, господарські сани, ручні санки та ін.

В експозиції представлені науково обґрунтовані реконструкції давніх транспортних засобів, майстерно виготовлені спеціалістами реставраційної майстерні: сани-волокуші, половецький візок, чумацький і циганський вози, грабарка.

Окремо експонується кузня та стельмашна майстерня з відповідними інструментами і пристроями для виготовлення та опорядження сухопутних транспортних засобів.

Також в експозиції музею представлені рідкісні оригінальні транспортні засоби (фаетон, святковий віз) та виробничий реманент каретного двору «Екіпажне виробництво Н. П. Гусакова».

У музеї, крім того, представлені фрагменти різних видів доріг (ґрунтова, дерев'яний настил, бруківка)[1].

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Музей народного сухопутного транспорту Середньої Наддніпрянщини. Архів оригіналу за 12 жовтень 2016. Процитовано 29 вересень 2016. 

ДжерелаРедагувати

  • Бойко Н. А. Методична розробка тематичної екскурсії «Народний сухопутний транспорт». — 2002 р. — НІЕЗ «Переяслав».
  • Бойко Н. А. Наукова концепція та розширена тематична структура стаціонарної документально-речової експозиції Музею народного сухопутного транспорту Середньої Наддніпрянщини. — 2002 р. — НІЕЗ «Переяслав».
  • Жам М., Легенький Ю., Сікорський М. Українська народна естетика. — К.: ДАЛПУ, 1996. — С. 147.
  • Путівник «Переяслав. Місто музеїв». НІЕЗ «Переяслав», 2010. — 99 с.
  • Степовий О. М. Транспортування продуктів хліборобства українськими селянами, ХІХ століття // Святий. Вічний. Сущий. — Переяслав-Хмельницький, 2009. — Випуск 1. — С. 61-65.

ПосиланняРедагувати