Відкрити головне меню

Музей красних мистецтв, Севілья (ісп. Museo de Bellas Artes de Sevilla) — другий за значимістю художній музей у Іспанії за збірками вітчизняних художників після столичного музею Прадо у Мадриді.

Музей красних мистецтв, Севілья Pictogram infobox palace.png
Museo de Bellas Artes, Plaza de Museo, Seville - 1.jpg
37°23′33″ пн. ш. 5°59′58″ зх. д. / 37.39250000002777341° пн. ш. 5.99972222002777755° зх. д. / 37.39250000002777341; -5.99972222002777755Координати: 37°23′33″ пн. ш. 5°59′58″ зх. д. / 37.39250000002777341° пн. ш. 5.99972222002777755° зх. д. / 37.39250000002777341; -5.99972222002777755
Тип музей і пам'ятник[1]
Статус спадщини Об'єкт культурної спадщини Іспаніїd[1]
Країна Flag of Spain.svg Іспанія[1]
Розташування Севілья, Іспанія
Адреса Севілья, Плаза дель Музей, 9
Засновано 1835
Відкрито 1841
Відвідувачі 290 742 на один рік
Сайт www.museosdeandalucia.es
Музей красних мистецтв (Севілья). Карта розташування: Іспанія
Музей красних мистецтв (Севілья)
Музей красних мистецтв (Севілья) (Іспанія)

Музей красних мистецтв у Вікісховищі?

Споруда музеяРедагувати

Король Фердинанд ІІІ з армією відвоював місто у арабів у листопаді 1248 року і віддав земельну ділянку під монастир. Монастир, що належав ордену Мерсед Кальсада де ла Асунсьйон, заснував Петро Ноласко.

Перебудову монастирського комплекса розпочав Алонсо де Монрой, генерал ордена з 1602 року. Будівельними роботами керував архітектор Хуан де Овьєдо, що дотримувався стилю мудехар. Будівництво йшло з перервами і було завершене лише 1668 року. 1625 року в монастирі мешкав іспанський драматург Тірсо де Моліна, що був ченцем ордену Милосердя. За судовим рішенням його відправили у заслання із Мадрида у Севілью.

Військове захоплення міста вояками Наполеона Бонапарта 1810 року супроводжувалось грабунками мистецьких скарбів та пошкодженням споруд монастиря. По відновленню королівської влади був виданий наказ від 16 вересня 1835 року про заснування у спорудах колишнього монастиря Музея живопису. Новостворений музей підпорядкували севільській Академії мистецтв з 1849 року. Проведена інвентаризація нарахувала наявність 2050 творів мистецтва.

Комплекс споруд колишнього монастиря був перебудований у період 1868-1869 рр. Фасад на площу отримав декор у стилістиці пізнього класицизму. Був збережений лише головний портал у стилістиці бароко, що контрастував зі стриманим новим декором.

Грабежі або передачі у інші заклади відбувались і пізніше. На 1993 рік від первісної колекції музея було збережено близько 300 творів.

В Севільї було засноване Товариство друзів Музея красних мистецтв, котре подбало про придбання для закладу декількох сотен експонатів, цікавих для музея.

Внутрішні дворики музеяРедагувати

Зали експозиційРедагувати

 
Декор стелі колишнього монастирського храму


Іспанські майстри в музейній збірціРедагувати

 
Франсіско Баррера. «Весна», серія «Пори року», 1638 р.


 
Дієго Веласкес. «Святий Ільдефонсо отримує ризи від Богородиці», 1620 р.

Іспанські кольорові кахлі в музеїРедагувати

Західноєвропейські майстри інших країнРедагувати

 
Себастьян Вранкс. «Баталія у дюнах при Ньюпорті» (Тридцятирічна війна), 1640 р.

Майстри Іспаніі 18-19 ст.Редагувати

 
Хосе Кордеро Вільєгас. «Смерть матадора» (1884 р.

Див. такожРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • [1] офіційний сайт музея
  • Никитюк О.Д. Кордова Гранада Севилья (древние центры Андалусии) / Редактор Л.М.Азарова, художественный редактор Л.А.Иванова. — М.: Искусство, 1972. — 190 с. — (Города и музеи мира). — 50 000 экз.

ПосиланняРедагувати