Мразниця (село)

(Перенаправлено з Мражниця)

Мразниця (в народі також зване як Мражниця) — колишнє старовинне село, яке тепер складає частину сучасного міста Борислав. Знаходиться у південній частині сучасного міста.

Мразниця
Борислав
Загальна інформація
49°17′00″ пн. ш. 23°25′00″ сх. д. / 49.28333° пн. ш. 23.41667° сх. д. / 49.28333; 23.41667Координати: 49°17′00″ пн. ш. 23°25′00″ сх. д. / 49.28333° пн. ш. 23.41667° сх. д. / 49.28333; 23.41667
Країна Україна
Адмінодиниця Борислав
Транспорт
Зовнішні посилання:
У проєкті OpenStreetMap
Карта
Мразниця. Карта розташування: Україна
Мразниця
Мразниця
Мразниця (Україна)
Мразниця. Карта розташування: Львівська область
Мразниця
Мразниця
Мразниця (Львівська область)

ТопонімРедагувати

Свою назву воно, отримало тому, що місцеві монахи, які проживали в горах коли зранку виходили на вулицю бачили «мразь»(туман, капельки роси). Назва подібна до назви ріки у Хорватії — Мрежниці.

ІсторіяРедагувати

 
Ретранслятор на г. Городище

Про древню історію цих поселень свідчать деякі топонімічні назви, а також ряд археологічних пам'ятників і історичних документів. Так, одна з гір на південно-західній околиці Борислава досі називається «Городище» (646 м), що вказує на існування тут в давнину укріпленого поселення. Таке ж поселення — городище існувало і в іншій частині міста — Мразниці[1]. В акті від 1525 року про розмежування сіл Тустановичі і Губичі гора, що розділяла їх, названа «Сторожньою». Це свідчить про її оборонне значення в минулому.

Борислав, Тустановичі, Мразниця і Котів (Губичі були королівським володінням) належали приватним землевласникам — дрібномаєтним українським шляхтичам Пустомитівським та Попелям.

Як і Губичі (село теж ввійшло до складу міста Борислав), було невелике, про що свідчить статистика обліку австрійських землеволодінь за 1787 рік.

До кінця існування Речі Посполитої, в 70-х рр.. XVIII ст. Борислав і Мразниця були власністю брацлавського підчашника (помічник, замісник чашника) Я. Копистінского, якому належало також сусіднє село Попелі. Господарем Тустановичів був граф М. Остророг.

У 1772 році західноукраїнські землі захопила Австрія. Австрійська влада провела в 1787 році перепис землеволодінь. У Бориславі тоді налічувалося 55 селянських дворів, 4 млини, 2 корчми і церква; в Мразниці — 26 дворів і 2 корчми, в Тустановичах — 131 двір, млини 2, 3 корчми і церква; в с. Губичі — 25 дворів, корчма і церква, в бані-Котовській — 81 двір і 2 корчми[2].

20 травня 1930 року році Мражниця, а також села Тустановичі, Баня Котівська і Губичі були приєднані до міста Борислав.[3]

Пам'ятки архітектуриРедагувати

Сакральні:

Церква Успіння Пресвятої Богородиці[4] — храм Української греко-католицької церкви, розташований у місті Бориславі Львівській області, по вул. С. Бандери. Побудований у листопаді 1929 року.

Церква Покрови Пресвятої Богородиці (УПЦ Московського Патріархату)[4] — Колишній філіальний римо-католицький костел Ісуса Христа збудовано і освячено в 1934 р.

ПриміткиРедагувати

  1. Ратич О. Древньоруські археологічні пам'ятки на території західних областей УРСР. К., 1957, с. 78
  2. ЦДІА у Львові, ф. 19, оп. 14, д. 188, 242, 267. 268.
  3. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 20 maja 1930 r. o rozszerzeniu granic miasta Borysławia w powiecie drohobyckim, województwie lwowskiem. (пол.)
  4. а б Тарнавський, Роман (2001). Храми Борислава. (українська). Борислав: Українське товариство охорони пам'яток історії та культури. с. 11. 

Див. такожРедагувати

ПосиланняРедагувати