Модричі-1
Модричі-1 — середньовічне оборонне городище руського часу (урочище Тептюж (Кіптяж)) домонгольського періоду ХІ – ХІІІ ст., яке розташоване неподалік (близько 8 км на північний захід) від городища у Стебнику.[1] Вершина та лісистий масив гори Тептюж згадується під топонімом "Сторожня" у актовій документації кінця XIV – XV століть.
| городище в урочищі Тептюж Тептюж | ||||
|---|---|---|---|---|
| 49°19′20″ пн. ш. 23°28′36″ сх. д. / 49.32222° пн. ш. 23.47667° сх. д.Координати: 49°19′20″ пн. ш. 23°28′36″ сх. д. / 49.32222° пн. ш. 23.47667° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна | |||
| Місто | с.Модричі | |||
| Дослідження | Михайло Рожко (дослідження в 1980-ті) | |||
| Засновник | городище руського часу | |||
| Перша згадка | ? | |||
| Дата заснування | Х-ХІІІ сторіччя | |||
| Початок будівництва | ? | |||
| Побудовано | ? | |||
|
Основні дати: ? | ||||
|
Будівлі: ? | ||||
| Прибудови | ? | |||
| Відомі мешканці | ? | |||
| Реліквії і святині | ? | |||
| Статус | Громадське | |||
| Адреса | Трускавецька міська громада, Дрогобицький район, Львівської області. Центральну частину городища повністю перетинає автошлях Т1415, який прямує з Дрогобича до Борислава, вбік району с.Тустановичі. | |||
  городище в урочищі Тептюж городище в урочищі Тептюж (Україна) | ||||
В офіційній документації назва гори позначається, як "Кіптяж", що є помилкою, яка побутує винятково на планах та картосхемах лісових угідь Дрогобицького лісництва, позначаючи, таким чином, квадрат № 38. Ці картосхеми укладалися у 50-х роках ХХ століття, і тоді, ймовірно, працівниками лісгоспу була допущена банальна помилка в написанні географічної назви, коли "Тептюж" записали як "Кіптяж", і, автоматично, на початку 90-х років ХХ століття перенесли, без необхідних уточнень, в картосхему тодішнього районування Дрогобицького лісництва.
Городище Модричі-1 знаходиться в південній околиці м.Дрогобич, займає мисоподібне відгалуження південного схилу гори Тептюж. З південного та західного боку омивається р.Вишницею неподалік її впадіння в р.Тисмениця[2] На півночі гора межує з мікрорайоном Дрогобича — Млинками (Млинки Шкільникові та Млинки Сівникові), на північному заході — з селом Дережичі, на південному сході — із селом Модричі, на південному заході — із селом Губичі. З півдня гору Тептюж оточує р. Вишниця, а з заходу — р. Тисмениця.
Також існують писемні згадки про городище під 1568 р.[3] Гору Тептюж досліджували і описували у своїх працях Іван Верхратський та Іван Франко («Рутенці», «Boa Constrictor») у другій половині ХІХ ст.[4]
|
|
| |
— І. Франко в повісті «Boa Constrictor» (1878 р.) | |||
Городище у Стебнику мало вихід до перевалу у Східниці, й далі по р.Стрий — до Тустані та Верхнього Синьовиднього, через які пролягала «Руська путь», один з найбільш відомих тогочасних шляхів на Закарпаття та Угорщину.[5][6] Вочевидь, одне з відгалужень «Руської путі» було пов'язане з солеварним промислом в районі Дрогобича, що і зумовило будівництво тут укріплених поселень Стебник та Модричі І.
Достовірно відомо, що села Модричі, Губичі та Дережичі, які складали трикутник, в центрі якого розташована гора Тептюж, були кілька разів повністю спустошені татарськими набігами[7]: у 1624 році (охоплено м. Дрогобич), взимку 1626 році (м. Дрогобич не охоплено), а також в часі козацько-татарського набігу 1648 року.
Археологічні розкопки ред.
Під час археологічних розкопок проведених в період з 05.06 по 26.06.2010 року студентами І курсу (70 осіб) історичного факультету ДДПУ ім.І.Франка, що проходили археологічну та науково-дослідну практику в урочищі Тептюж Дрогобицького району Львівської області, на автономній базі “Наметове містечко «Тептюж-2010» під керівництвом кандидата історичних наук Романа Миськи було взято три проби деревини (два фрагменти колод та кілька фрагментів фашини), які були передані професорові Краківської гірничо-видобувної академії Мареку Кромпцу для проведення аналізів. Результати радіовуглецевого аналізу двох проб[2]:
- 1 проба — фрагменти фашини були датовані 910 ± 40 років тому, що дає по калібрації ймовірну (95,4%) дату 1030 — 1210 рр. н. е.;
- 2 проба — фрагмент вербової колоди був датований 1080 ± 40 років тому, що дає по калібрації ймовірну (95,4%) дату 880 — 1030 р. н.е.
Науково-дослідна лабораторія археології та краєзнавства історичного факультету Дрогобицького педагогічного університету імені І. Франка (Роман Миська, Ярослав Погоральський, Богдан Лазорак) досліджували північно-західний схил Тептюжа.
Примітки ред.
Миська Р., Лазорак Б. Археологічні дослідження в урочищі Тептюж (Кіптяж) 2010 р. (південна околиця Дрогобича) // Старожитності Дрогобиччини. — 2010. — № 3-4. — С. 3-5.
- ↑ Володимир Шишак, Віталій Ляска. Городище Стебник у передгір'ї Карпат // Дрогобицький краєзнавчий збірник/Ред.кол. Л.Тимошенко (голов.ред.), Л.Винар, Л.Войтович, Г.Гмітерек та ін. — Вип.XIV-XV. — Дрогобич: Коло, 2011. — 648 с. Наклад 300. ISBN 978-966-2405-68-2 Доступ: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/dkz/2011_14-15/4.pdf
- ↑ а б Роман Миська. Археологічні дослідження середньовічного городища Модричі І у передгір'ї Карпат] // Дрогобицький краєзнавчий збірник / Ред.кол. Л.Тимошенко (голов.ред.), Л.Винар, Л.Войтович, Г.Гмітерек та ін. — Вип.XIV-XV. — Дрогобич: Коло, 2011. — 648 с. Наклад 300. ISBN 978-966-2405-68-2 Доступ: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/dkz/2011_14-15/3.pdf
- ↑ Смуток І. Інвентар Дрогобицького староства 1568 р. / Ігор Смуток, Леонід Тимошенко // Дрогобицький краєзнавчий збірник — Вип. Х. — Дрогобич, 2006. — С. 519–570.
- ↑ Франко І. Зібрання творів у 50-ти томах / Іван Франко. — Т. 15. — К., 1979. — С. 7–41
- ↑ Рожко М. Заселенність Українських Карпат у княжий період (IX – XIV ст.). — С. 46-47
- ↑ Пришляк В. Середньовічні шляхи Галицько-Волинських земель в епоху Романовичів // Галичина та Волинь у добу середньовіччя. До 800-річчя народження Данила Галицького. — Львів, 2001. — С. 224
- ↑ Gliwa A. Zimowy najazd tatarów krymskich na Rzeczpospolitą w 1626 r. I jego skutki na terenie ziemi Przemyskiej // Rocznik Przemyski. — Przemyśl, 2006. — T. XLII. — Z. 1. — S. 3-58+karta
Посилання ред.
- Другі розкопки на місці давньоруського городища на Тептюжі (21.07.2011) Дрогобицька інтернет-газета «Майдан»