Вікіпедія

Москаленко Віталій Анатолійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Москаленко.

Віталій Анатолійович Москаленко (нар. 31 жовтня 1955, Київ) — український дипломат. Надзвичайний та Повноважний Посол України. Посол України в Болгарії (з 2018 по 2022 рік).

Віталій Анатолійович Москаленко
Народився31 жовтня 1955(1955-10-31) (69 років)
Київ
ГромадянствоУкраїна Україна
Національністьукраїнець
ДіяльністьДипломат
Відомий завдякиГенеральний консул України в місті Ростов-на-Дону.
Alma materННІ журналістики КНУ ім. Т. Шевченка
ТитулНадзвичайний і Повноважний Посол
Посадапосол України в Болгаріїd
ДітиМоскаленко Тарас Віталійович
Нагороди
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня
Орден «За заслуги» ІІ ступеня

Життєпис

ред.

У 1978 році закінчив факультет журналістики Київського університету. Кандидат філологічних наук. Володіє англійською, сербською, словацькою, болгарською та македонською мовами.

У 1978—1980 рр. — кореспондент «Останніх вістей» українського радіо, іномовлення «Радіо-Київ»

У 1980—1983 рр. — аспірант Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН України.

У 1983—1993 рр. — науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка АН України, заступник Головного редактора журналу «Слово і час».

У 1993 році виконувач обов'язків начальника відділу Управління кадрами Міністерства закордонних справ України.

У 1994—1998 рр. — перший секретар Посольства України в Болгарії.

У 1998—2000 рр. — завідувач відділом Балканських країн Третього територіального управління МЗС України.

У 2000—2001 рр. — керівник Дипломатичної Місії України в Республіці Македонія

У 2001—2003 рр. — радник Посольства України в Словацькій Республіці.

У 2003—2004 рр. — начальник Третього територіального управління МЗС України.

У 2004—2005 рр. — керівник Дипломатичної Місії України в Боснії та Герцеговині.

Від 3 листопада 2005[1] до 3 червня 2009[2] року — Надзвичайний та Повноважний Посол України в Македонії.

У 2009—2011 рр. — Заступник директора Департаменту інформаційної політики, Посол з особливих доручень — начальник Управління технічного забезпечення МЗС України

З 2011 року — Генеральний консул Генерального консульства України в місті Ростов-на-Дону.

23 липня 2014 доклав зусиль до процесу виписки та відправки поранених прикордонників в Україну з Ростова-на-Дону. При цьому, зауважив російським засобам масової інформації про ситуацію на сході України:[3]

  У мене немає слів, щоб описати те, що відбувається, - йде війна між Росією та Україною.  

13 липня 2018 року — призначений Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Болгарія.[4], 23 грудня 2022 року — звільнений з посади[5].

Темою дисертаційного дослідження було вивчення впливу Михайла Драгоманова на українсько-болгарські культурні зв’язки у другій половині XIX століття. В науковому дослідженні В.Москаленко довів, що ідеї Драгоманова сприяли зближенню культур українського й болгарського народів. Посольство України в Болгарії  за підтримки МЗС Болгарії регулярно проводить у Софії «Драгоманівські читання» [6]

Був серед українських дипломатів, які працювали в першому складі української місії у Софії після проголошення Незалежності України і відновлення дипломатичних відносин з цією братньою країною. Болгарія однією з перших визнала Незалежність України.

Віталій Москаленко налагодив випуск друкованого видання, яке знайомило болгар і українців з новою Україною, ініціював видання у Болгарії «Історії України» Ореста Субтельного.[6]

Автор книжок

ред.
  1. Українсько-Болгарські літературні та наукові звʼязки кінця ХІХ - початку ХХст., Київ, Наукова думка, 1987, 214с. M * 4603000000 536/221(04)-87 * 505-87
  2. Проф. Михайло Иванович Парашчук украински скулптор и виден обществен деец (1878-1963). Сборник документи, снимки и публикации. (Співавтор Еміне Хакова). София, Парадигма, 2016, 843с., ISBN 978-954-326-274-8
  3. Віто Москато. Сім розбишацьких апокрифів (квазідипломатична апологія), Мултипринт-София, 2021, 373с., ISBN 978-954-362-379-2
  4. Віто Москато. Велика місія укрів на Болгарщині. Розбишацький апокриф. Київ, Саміт-Книга, 2023, 215 с., ISBN 978-966-986-605-9

Родина

ред.
  • Батько — Анатолй Захарович Москаленко
  • Мати — Анастасія Макарівна Москаленко
  • Син — Тарас Віталійович Москаленко — Перший секретар Посольства України в США[7]
  • Донька — Насі Іванова

Дипломатичний ранг

ред.

Нагороди

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. ↑ Указ Президента України № 1535/2005
  2. ↑ Указ Президента України № 391/2009
  3. ↑ ГЕНКОНСУЛ УКРАИНЫ В РОССИИ ЗАЯВИЛ О ВОЙНЕ МЕЖДУ СТРАНАМИ 24.07.2014. Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 24 липня 2014.
  4. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 202/2018 Про призначення В.Москаленка Надзвичайним і Повноважним Послом України в Республіці Болгарія. Архів оригіналу за 22 липня 2018. Процитовано 22 липня 2018.
  5. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №879/2022 Про звільнення В.Москаленка з посади Надзвичайного і Повноважного Посла України в Республіці Болгарія
  6. ↑ а б Земляки, якими пишається діаспора. www.golos.com.ua (укр.). Процитовано 9 березня 2021.
  7. ↑ Декларації: Москаленко Тарас Віталійович від НАЗК. declarations.com.ua (укр.). Процитовано 9 березня 2021.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
  8. ↑ Указ Президента України від 21 грудня 2019 року № 934/2019 «Про присвоєння дипломатичних рангів»
  9. ↑ Указ Президента України № 818/1999. Архів оригіналу за 30 червня 2013. Процитовано 3 листопада 2010.
  10. ↑ У понеділок, 27 лютого, президент Республіки Болгарія Румен Радев нагородив орденом «Мадарського вершника» І ступеня посла України Віталія Москаленка, який закінчує свою дипломатичну місію в цій країні.

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Москаленко_Віталій_Анатолійович&oldid=42421564