Вікіпедія

Мор Едуард Володимирович

футболіст

Едуард Володимирович Мор (рос. Эдуа́рд Влади́мирович Мор; нар. 4 жовтня 1977, Селидове) — колишній український, пізніше російський футболіст, що грав на позиції захисника. Відомий за виступами у московському «Спартаку» та ряді інших російських команд вищого та першого дивізіонів, та молодіжну збірну Росії, в Україні грав у вищій та першій лізі за луганську «Зорю» та луцьку «Волинь».

Ф
Едуард Мор
Едуард Мор
Едуард Мор
Особисті дані
Повне ім'я Едуард Володимирович Мор
Народження 4 жовтня 1977(1977-10-04) (46 років)
  Селидове, СРСР
Зріст 184 см
Вага 80 кг
Громадянство Україна Україна
Росія Росія
Позиція захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив виступи
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1993–1996 Україна «Хімік» (Сєвєродонецьк) 58 (10)
1996–1997 Україна «Зоря» (Луганськ) 43 (5)
1998–2000 Росія «Спартак» (Москва) 31 (1)
1999–2000 →  Росія «Спартак-2» (Москва) 47 (4)
2000–2004 Росія «Сатурн» (Раменське) 53 (1)
2003 →  Росія «Чорноморець» (Новоросійськ) 11 (0)
2005 Україна «Волинь» 4 (0)
2005 Росія «Орел» 18 (0)
2006 Росія «Хімки» 31 (2)
2007 Росія «Торпедо» (Москва) 30 (1)
2008 Білорусь «Вітебськ» 28 (2)
2009 Росія «Промінь-Енергія» (Владивосток) 17 (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1999 Росія Росія (U-23) 5 (0)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Мор.

Клубна кар'єра

ред.

Едуард Мор народився у Селидовому, проте заняття футболом розпочав у Сєвєродонецьку, куди на той час переїхали його батьки, в місцевій ДЮСШ, де його першим тренером був Олександр Кучеренко.[1][2] Продовжив свої заняття футболом Едуард Мор в луганському спортінтернаті, де його тренером був Сергій Горковенко.[1][2] Після закінчення навчання в спортінтернаті молодий футболіст повернувся до Сєвєродонецька, де розпочав виступи у місцевому «Хіміку», який на той час грав у першій українській лізі.[1] У Сєвєродонецьку Мор грав до кінця 1996 року, запрошувався до київського «Динамо»[2][1], а з початку 1997 року став гравцем луганської «Зорі»[2][1], яка на той час уже вибула до першої ліги. У «Зорі» перспективний футболіст виступав лише до кінця 1997 року, а з початку 1998 року став гравцем московського «Спартака», за який, зі слів самого Мора, завжди уболівав та мріяв виступати.[3][1][2] Перший рік у московській команді захисник з України провів у дублі, і лише після успішних виступів у основному складі «червоно-білих» на Кубку Співдружності взимку 1999 року головний тренер «Спартака» Олег Романцев перевів Мора до основного складу.[1] За наступні 2 роки відіграв в основному складі «Спартака» 31 матч, та двічі став у його складі чемпіоном Росії, запрошувався до молодіжної збірної Росії, у зв'язку із чим прийняв російське громадянство.[2][1] Проте до середини 2000 року футболіст поступово втратив місце в основному складі, і керівники клубу вирішили продати його до підмосковного клубу «Сатурн».[4] У команді з Раменського Мор також не завжди потрапляв до основного складу, причиною чого сам футболіст вважає велику кількість легіонерів у команді[5], деякий час віддавася в оренду до новоросійського «Чорноморця». На початку 2005 року футболіст став гравцем клубу вищої української ліги луцької «Волині», де може вважатися першим російським легіонером за всю її історію.[6][комент. 1] Проте в українській команді Мор зіграв лише 4 матчі у чемпіонаті[7], та покинув клуб. Пізніше у своїх інтерв'ю футболіст часто критикував головного тренера лучан Віталія Кварцяного, звинувачуючи його у відсутності розуміння тактики гри, та навіть у фізичному насиллі над футболістами.[8] Другу половину 2005 року Едуард Мор провів у клубі «Орел» із однойменного міста, що виступав у першій російській лізі. У 2006 році Мор став гравцем підмосковного клубу «Хімки» із однойменного міста, із якою став переможцем першої російської ліги.[9][10] Проте у вищий російський дивізіон футболіст не повернувся, а з початку 2007 року став гравцем московського «Торпедо»[11], яке на той час вибуло до першої ліги. Проте у сезоні ще недавно один із лідерів російського футболу зайняв лише 6 місце[12], і Едуард Мор, зігравши 30 матчів за автозаводців[13], достроково покинув команду.[14] У 2008 році Едуард Мор грав за білоруський клуб вищої ліги «Вітебськ» із однойменного міста. У 2009 році повернувся до Росії, де став гравцем першолігової команди «Промінь-Енергія» з Владивостока[15], який і став його останнім професійним клубом. У 2010 році Едуард Мор грав за аматорську команду «Школа М'яча».[16] у 2012 році грав за аматорську команду «Ставровець» із Ставрово Владимирської області, після чого завершив кар'єру футболіста.

Виступи за збірні

ред.

Після переїзду до Москви Едуарду Мору швидко надійшла пропозиція про виступи у складі молодіжної збірної України, і футболісту з приводу цього дзвонив особисто тодішній старший тренер молодіжної збірної Віктор Колотов.[2][1] Одночасно футболіста почали активно запрошувати і до російської молодіжної збірної. Проте після тривалих роздумів футболіст вибрав пропозицію російської збірної, та прийняв російське громадянство.[2][1] У російській молодіжній збірній зіграв 5 матчів протягом 1999 року, які одночасно були відбірковими матчами до Олімпійських ігор 2000 року[2], після чого до збірних Росії не залучався.

Після завершення футбольної кар'єри

ред.

У 2012 році Едуард Мор закінчив московську Вищу школу тренерів, та отримав диплом категорії «В».[3] У 2016 році він заснував Академію любительського футола Едуарда Мора.[17]

Виступає екпертом на телеканалі «Матч ТВ».[18]

Досягнення

ред.
«Спартак» (Москва): 1999, 2000[комент. 2]
  • Переможець першого дивізіону першості Росії — 2006.

Примітки та коментарі

ред.

Коментарі

ред.
  1. ↑ Формально Едуарда Мора можна вважати першим російським легіонером, проте він до прийняття російського громадянства був громадянином України, та є українцем за національністю, правильніше першим російським легіонером у «Волині» слід вважати Володимира Кужелєва[6], першим російським легіонером також можна вважати й Ігора Сартакова, проте різні джерела по-різному подають його громадянство у зв'язку із неузгодженістю питань громадянства у перші роки після розпаду СРСР.
  2. ↑ У сезоні 2000 року Едуард Мор зіграв лише 8 матчів, та перейшов до «Сатурна», проте згідно даних сайту rusteam.permian.ru, також отримав золоту медаль.[2]

Примітки

ред.
  1. ↑ а б в г д е ж и к л ФУТБОЛ. ЭДУАРД МОР: "ВОЗМОЖНО, Я КОГДА-НИБУДЬ ВЕРНУСЬ В «СПАРТАК». [Архівовано 11 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ а б в г д е ж и к л Профіль на сайті rusteam.permian.ru [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ а б Мор: «Романцев для меня — звезда первой величины!» [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ ЭДУАРД МОР: Я В СЕБЕ ПОКА НЕ РАЗОБРАЛСЯ [Архівовано 15 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ «Нойштедтер испортил атмосферу в сборной» Эдуард Мор — о проблемах сборной России и перспективах отечественного футбола [Архівовано 20 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ а б «Волынь» второй раз в своей истории подписала россиянина. Архів оригіналу за 18 вересня 2016. Процитовано 10 вересня 2016.
  7. ↑ Ландер Ю. С. Футбол в Украине 2004—2005. — Харьков, 2005. — С. 35. — (Футбол — история и статистика) (рос.)
  8. ↑ Эдуард Мор: «Был в шоке от поведения Кварцяного» [Архівовано 19 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. ↑ Російський перший дивізіон 2006 [Архівовано 27 травня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. ↑ Футбольний клуб «Хімки». 2006 рік. [Архівовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. ↑ Евсеев, Соломатин и Мор перешли в «Торпедо» [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  12. ↑ Російський перший дивізіон 2007. Архів оригіналу за 27 травня 2015. Процитовано 10 вересня 2016.
  13. ↑ «Торпедо» Москва. 2007 рік. [Архівовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  14. ↑ «Торпедо» рассталось сразу с семью футболистами [Архівовано 2014-11-02 у Wayback Machine.] (рос.)
  15. ↑ «Луч-Энергия» подписал контракты с шестью новичками [Архівовано 18 вересня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
  16. ↑ Заявка ФК «Школа М'яча» (2010 рік)[недоступне посилання з квітня 2019] (рос.)
  17. ↑ Академия любительского футбола Э. Мора [Архівовано 2 квітня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
  18. ↑ «Тут гораздо лучше»: звездный эксперт «Матч ТВ» Эдуард Мор предпочел Москве Владимир

Посилання

ред.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мор_Едуард_Володимирович&oldid=41056589