Відкрити головне меню

Мортон Каплан
Народився 9 травня 1921(1921-05-09)
Помер 26 вересня 2017(2017-09-26) (96 років)
Громадянство
(підданство)
Flag of the United States.svg США
Діяльність політолог
Сфера інтересів політологія
Заклад Чиказький університет
Науковий керівник Роберт Кінг Мертон
Теоретик системності в міжнародних відносинах

Мортон Каплан (англ. Morton Kaplan, 9 травня 1921[1] — 26 вересень 2017[2]) — американський професор політичних наук, фахівець із міжнародних відносин[3], геополітик. Учень одного із засновників школи структурно-функціонального аналізу Роберта Мертона[4]. Почесний професор політичної науки (у відставці) ун-ту Чикаго. Президент Міжнародної академії миру. Редактор часопису «І-й світ» (World&I) корпорації Washington Times у 1986—2004 рр. Критик ідеології комунізму і політичних курсів, реалізованих СРСР[5]. Опублікував близько 30 книг і 100 статей і монографій[6].

БіографіяРедагувати

Навчався в університетах — Темпльскому (Філадельфія), Стенфордському. У 1951 році захистив кандидатську дисертацію на соціологічному факультеті Колумбійського університету (Нью-Йорк)[7].. Працівник Центру міжнародних досліджень (the Center of International Studies) Прінстонського ун-ту та Центру поглиблених досліджень у поведінкових науках (the Center for Advanced Study in the Behavioral Sciences)

ВнесокРедагувати

У 1966 під час других Великих дебатів теоретиків міжнародних відносин — традиціоналістів та біхевіористів запропонував розглядати системний рівень аналізу міжнародних відносин і вніс у дослідницьку методологію політологів-міжнародників відповідний інструмент -системний аналіз[8] На думку Мортона Каплана, в ході дослідження міжнародних систем необхідно, в першу чергу, звертати увагу на вивчення умов, в рамках яких ці системи існують або трансформуються. Виходячи з цього, він виділяє п'ять змінних, які властиві кожній міжнародній системі:

На основі політичного реалізму Мортон Каплан в книзі «Система і процес у міжнародній політиці» (1957 р.) виділив (запропонував) декілька (шість) типів міжнародних систем[10]:

На думку Мортона Каплана, мультиполярні і біполярні системи несуть в собі певні ризики. Виходячи з цього, він виділив кілька правил стабільності для кожної з цих систем. Для мультиполярної системи таких правил шість:

  1. розширювати свої можливості (краще за допомогою переговорів, а не війни);
  2. краще воювати, ніж не розширювати свої можливості;
  3. краще припинити війну, ніж знищувати велику державу;
  4. чинити опір будь-якої нації чи коаліції, яка прагне до домінуючого положення в системі;
  5. протистояти ідеї підпорядкування держави вищої влади;
  6. ставитися до всіх великих держав як до партнерів, дозволяючи таким, що програв країнам, знову стати частиною системи[12].

Для біполярної системи М. Каплан виділив чотири правила:

  1. прагнути до розширення своїх можливостей у порівнянні з можливостями іншого блоку;
  2. краще воювати, ніж дозволити протилежного блоку зайняти домінуюче становище в системі;
  3. прагнути підпорядкувати цілі універсальних акторів своїм цілям, а цілі ворожого блоку — цілям універсальних акторів;
  4. прагнути до розширення свого блоку, але зберігати терпимість по відношенню до неприєднаних держав[13].

Розглядаючи основні правила трансформації міжнародних систем, Мортон Каплан приходить до ряду важливих висновків. На його думку, неієрархізована гнучка біполярна система тяжіє до мультиполярної системи, а ієрархізована трансформується або в жорстку біполярну, або в ієрархічну систему.

М. Каплана запропонував теорію справедливості альтернативну до концепції Дж. Роулза — «тест (перевірку) принципів» — різновид рішення, спрямованого на перевірку людського вибору (соціального, політичного, морального). На відміну останнього від вважав що окремі політичні та соціальні правила можливо відокремити одні від одних[8].

ПраціРедагувати

Шаблон:ID autority

  • Science, Language and the Human Condition
  • Law in a Democratic Society
  • System and Process in International Politics (1957)
  • The Many Faces of Communism (Ed 1979).[14]
  • System and Process in International Politics, (Wiley & Sons, 1957).
  • On Historical and Political Knowing: An Inquiry into Some Problems of Universal Law & Human Freedom, (University of Chicago Press, 1971).
  • On Freedom and Human Dignity: the Importance of the Sacred in Politics, (General Learning Press, 1973).
  • Towards Professionalism in International Theory: Macrosystem Analysis, (Free Press, 1979).
  • Great Issues of International Politics: the International System and National Policy, (Aldine, 1970).
  • Isolation or Interdependence?: Today's Choices for Tomorrow's World, (Free Press, 1975).
  • Consolidating Peace in Europe: A Dialogue between East and West, (Paragon House Publishers, 1987).

ЛітератураРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Contemporary Authors: First revision - Volumes 5-8. Gale Research Company. 1969. с. 619. ISBN 081030001X. 
  2. Morton A. Kaplan, renowned political scientist, international relations scholar (1921—2017)
  3. Google Scholar list of publications by Morton A. Kaplan and related citations.
  4. Ісаєв Б. А. Геополітика. — Пітер, 2005. — С. 251. — ISBN 9785469006510.
  5. «Careful Reading of Red Statements Reveals Strategy», Star-News, July 23, 1971
  6. System and Process in International Politics (en). Columbia University Press. Архів оригіналу за 2011-04-20. Процитовано 2011-04-20. 
  7. Morton Kaplan (en). Academy of International Studies and Department of International Relations, Nankai University. Архів оригіналу за 2011-04-20. Процитовано 2011-04-20. 
  8. а б Review of Morton Kaplan's Justice, Human Nature, and Political Obligation, Vincent Luizzi, The American Journal of Jurisprudence, Vol. 22, 1977, s. 202—208.
  9. Циганков П.А. Глава 6. Міжнародна система // Теорія міжнародних відносин. — М. : Гардарики, 2003. — С. 176.
  10. а б Robert H. Jackson & Georg Sørensen (2007), Introduction to international relations, Oxford University Press. ISBN 0199285438 Помилка цитування: Некоректний теґ <ref>; назва «Jackson» визначена кілька разів з різним вмістом
  11. Циганков П.А. Глава 6. Міжнародна система // Теорія міжнародних відносин. — М. : Гардарики, 2003. — С. 183-184.
  12. Циганков П.А. Глава 6. Міжнародна система // Теорія міжнародних відносин. — М. : Гардарики, 2003. — С. 187.
  13. Циганков П.А. Глава 6. Міжнародна система // Теорія міжнародних відносин. — М. : Гардарики, 2003. — С. 188.
  14. capsule review by John C. Campbell, in Foreign Affairs, Spring 1979