Гегемон
Гегемо́н (грец. ἡγεμών, новогрецькою ηγεμόνας «ігемонас», «проводир, провідник, керівник, напутник») — керівник, вождь, носій гегемонії[1].
Також так називають військово-політичний діяч, який контролює дії агресивно налаштованих людей, здатних розв'язати війну.
Історично термін використовувався для позначення звання керівника або воєначальника, намісника, рідше — імператора. У Новому Заповіті прокуратор Юдеї Понтій Пилат має титул гегемон (игемонъ).
Із цього ж кореня походить і слово ἡγούμενος («ігумен»), яке означає керівника православного монастиря.
Примітки ред.
- ↑ Уклад. Л. О. Пустовіт та ін. (2000). Словник іншомовних слів: 23 000 слів та термінологічних словосполучень (Українська) . Київ: Довіра. с. 246. ISBN 966-507-049-5.
{{cite book}}: Явне використання «та ін.» у:|last=(довідка)
Джерела ред.
Словник іншомовних слів: 23 000 слів та термінологічних словосполучень / Уклад. Л. О. Пустовіт та ін. — К.: Довіра, 2000. — С. 246.