Мопс[2], або розм. му́цик,[3] — порода декоративних собак, виведена в Китаї.

Мопс
Походження Стародавній Китай[1]
Характеристики
Зріст 26—32 см
Вага 6—8 кг [1]
Класифікація МКФ:
FCI 253
Стандарти породи
FCI стандарт
ANKC стандарт
KC стандарт
NZKC стандарт
Пес свійський (Canis lupus familiaris)

Про породу ред.

Мопс — декоративний собака, якого здавна тримала знать. Позитивні риси: жвавий, веселий, врівноважений характер, відданість господареві. Недоліки породи: боязкість, нервовість, часті хвороби дихальних шляхів та очей. Середня тривалість життя: 13-15 років.[4]

Вигляд

Чорні собаки мають жорсткішу шерсть, світлі — м'якшу. Форма голови у мопсів масивна й округла. Кістки черепа не проглядаються, передня частина тупа, сплюснута, лоб трохи виступає над бровами, шкіра складається зморшками.

Історія породи ред.

 
Російська імператриця Марія Федорівна з дітьми та мопсом

Мопс — стародавня китайська порода. У ранніх китайських рукописах згадуються «квадратні, низькі собаки з короткою мордою». У Китаї існували собаки «Ха Па» і «Ло Цзе». Ці два різновиди були дуже схожі й розрізнялися тільки за довжиною шерсті. «Ха Па» були довгошерстими. Ймовірно, предками мопсів були «Ло Цзе», які були схожі на пекінесів, але мали коротку шерсть. Мопси були собаками знаті та утримувались в багатих будинках. В ті часи у мопсів ще не було настільки глибоких зморшків, але проявлявся чіткий малюнок складок на лобі, що нагадував ієрогліфи. Саме тому зморшки на лобі мопса називали імператорським знаком[5]. Мопси вперше потрапили до Франції з турецьким флотом в 1553 році. Пізніше ця порода стала улюбленою і в Нідерландах, де її колір був аналогічним з кольором керівничого дому Оранських. Коли Вільгельм III Оранський став англійським королем, він і його дружина Марія II привезли в 1689 році мопсів з Нідерландів. Ця порода була дуже популярна близько двох століть. Але поступово мопсів ставало менше. У 1864 році для англійської королеви Вікторії, яка забажала мати у себе цю породу, насилу розшукали одного собаку. Через 20 років був створений перший клуб любителів мопсів, і завдяки йому порода почала відновлюватися, поліпшуватися та набувати тих стандартів, які донині поціновуються в цих собаках.[4]

Опис породи ред.

 

Стандарти межі XX-XXI століть надавали значення вазі породи - 6-8 кг. У стандарті не обумовлюють висоту в холці, але на практиці оптимальна висота сук повинна була бути в діапазоні 25-30,5 см, кобелів — 30,5-33 см. Стандарти породи другої половини XIX століття показували висоту в холці 30,5 см, вага — 7 кг[1].

Голова велика, кругла, але не «яблукоподібна», без виїмок на черепі. Морда — коротка, тупа, квадратна, не кирпата. Явно позначені зморшки. Правильна голова мопса повинна вписуватися у квадрат. Мочка носа знаходиться на середній лінії, що проходить через середину очей і розділяє лицьову ділянку голови на дві майже рівні частини — лобова частина і морда. При погляді спереду череп повинен бути майже пласким між вухами; куполоподібний (опуклий) або «яблукоподібний» череп — серйозний недолік. При погляді збоку лоб мопса не повинен виступати вперед на зразок чола японського хіна. Морда повинна бути короткою, плоскою і широкою, практично рівною ширині чола. Провали під очима свідчать про погану наповненість морди. Візуально це робить морду довшою, і типовий вид голови мопса як єдиного цілого пропадає. Створюється враження, що голова собаки складається з двох частин, бо провали під очима різко відмежовують морду від лицьової частини черепа. Нижня щелепа повинна бути широкою, а підборіддя досить вираженим. В іншому випадку вся морда буде виглядати недостатньо розвиненою і звуженою.

Перенісся у мопса повинно бути злегка вираженим, оскільки повна його відсутність веде до проблем з диханням і, як наслідок, до серцевої недостатності, аритмії й непритомності при сильних заворушеннях і фізичних навантаженнях. Перенісся бажано має бути абсолютно прямим, воно не повинно бути ввігнутим, інакше виникає так звана «кирпатість», більш характерна для японських хінів, грифонів або французьких бульдогів. У мопсів, на відміну від цих порід, носові ходи укорочені, а не викривлені. Ще більшим недоліком, ніж кирпата мочка носа, є морда, опущена вниз. При опущеній морді вираз «обличчя» у мопса стає скорботним і плаксивим. Що стосується зморшок, то бажано, щоб вони утворювали красивий, по можливості симетричний малюнок, але при цьому не повинно створюватися враження вогкої та звисаючої шкіри під очима й у губ, на зразок голови англійського бульдога або шарпея. Брилі не повинні відвисати. Форма складки над носом не має значення, однак більшість експертів надають перевагу суцільній, а не переривчастій, вважаючи, що при цьому голова мопса виглядає більш породно. Складка повинна гармоніювати з усією лицьовою частиною, тобто не бути надмірно товстою, важкою і нависаючою над переніссям, що обтяжить голову в цілому, і не бути надто тонкою, що внесе дисгармонію в масивну голову з великими очима і широкою, наповненою мордою. Мочка носа повинна бути тільки чорною; освітлена — великий недолік. Ніздрі великі й добре відкриті. Очі великі, круглі, випнені, темні.

Великі очі мопса повинні бути посаджені досить широко, на одній лінії з носом. Близько посаджені очі надають мопсові нетиповий, дурнуватий вигляд. Характерний для мопса вираз пильності й пустощів буде втрачено. На щастя, подібний недолік зустрічається нечасто. Світло забарвлені очі — серйозний недолік, також як і маленькі очі або очі, у яких сильно видно білки. До недоліків відносяться також розкосі, мигдалеподібні очі й очі занадто витрішкуваті. Прикус — невеликий перекус. Перекошений (кривий) рот, в якому видніються зуби й висунутий язик вкрай небажаний. Передні зуби (різці) широкої нижньої щелепи завжди на прямій лінії. Вуха тонкі, маленькі, м'які, високо посаджені, щільно прилягають до голови. Два різновиди — «розочки» — маленькі вуха, складені над головою, відведені назад так, що відкрита внутрішня частина. «Ґудзики» — вуха, закладені вперед, краями щільно притиснуті до черепа, закривають внутрішні отвори. Бажано подавати останні.

Шия злегка вигнута, сильна і товста. Шия повинна бути достатньої довжини, з добре вираженим загривком, щоб забезпечити плавний перехід шиї в холку і горду поставу. Вона не повинна бути занадто короткою (як у бульдога), оскільки в цьому випадку голова візуально посаджена в плечі. Шия надто довга надає мопсові незграбний вигляд.

Тулуб короткий, компактний, кремезний, з добре розвиненою мускулатурою. Довжина тулуба приблизно дорівнює висоті в загривку (квадратний формат). Груди широкі, з добре вигнутими ребрами. Хвіст недовгий, високо посаджений, згорнутий у кілечко і притиснутий до тулуба. Подвійне кільце — гідність. Кінцівки прямі, закороткі, міцні.

Шерсть коротка, тонка, гладка, щільно прилегла, на дотик м'яка і ніжна. Забарвлення жовтувато-палеве, сріблясте або чорне. Світлі забарвлення супроводжуються чорною маскою (затемнення на морді й вухах, на лобі у вигляді ромба, темні бородавки) і, можливо, темною смугою (ремінь) на хребті від потиличного бугра до основи хвоста.

Утримання і догляд ред.

 

У мопсів існує специфічне захворювання очей, яке має назву «хронічна ерозія рогівки». Спочатку на рогівці ока виникає майже непомітний дефект і помутніння, які супроводжуються сльозотечею і блефароспазмом (спазм повік). Через кілька місяців навколо цього дефекту починають проростати кровоносні судини. Для лікування хронічної ерозії рогівки використовують препарати йоду, антибіотики й вітамін А. Крім мопсів, до цього захворювання схильні боксери, французькі бульдоги й пекінеси. Крім того, мопс, як і всі «кирпаті» собаки, голосно хропить уві сні. Також за годуванням мопсів слід уважно стежити, інакше він піддасться сильному ожирінню і це позначиться на тривалості його життя. Дихальний апарат мопса недосконалий, тому потрібно стежити, щоб собака не перевтомлювалася від бігання, не перебувала в задушливому приміщенні та не перегрівалася в спеку. Як собака зі щільною і розвиненою кістковою і м'язовою системою мопс вкрай чутливий до нестачі рухів та наявності кальцію в раціоні, а також до правильного співвідношення в ньому кальцію і фосфору. Брак рухів призводить до порушення кровообігу через велику м'язову масу, атрофія якої призведе до швидкої загибелі собаки. Недолік кальцію і неправильне співвідношення кальцію і фосфору в раціоні призводить до порушень нервової системи та психіки, втрат свідомості, а також до цілого комплексу порушень здоров'я тварини. Безліч міфів про спадкові захворювання мопсів походять від їх неправильного годування та утримання. Мопс потребує грамотних та відповідальних власників. Ці собаки дорогі в утриманні, вимагають підвищеної уваги. Також у мопсів може запрівати складка над носом. Її треба обробляти перекисом водню 1-2 рази на тиждень. Після обробки слід посипати присипкою.

У кінематографі ред.

 
В одній з квартир Чернігова
  • Френк (англ. Frank the Pug[en]), інопланетянин з фільмів «Люди в чорному» (1 і 2), маскується під мопса.
  • Мопси — улюблені домашні вихованці Марті Хаггінса, політика з фільму «Брудна кампанія за чесні вибори».
  • У фільмі «Марія-Антуанетта (фільм, 2006)» Марія-Антуанетта є власницею великої кількості мопсів. За традицією, наречена повинна залишити все, що нагадувало б їй про іноземний двір; це включає не тільки весь її одяг і особисті речі, але також друзів і коханих собак.
  • Мопс Персі — друг Покахонтас.
  • Мопси Майя та Едгар є домашніми улюбленцями зірки ютубу, та однієї з найвідоміших інтернет-знаменитостей — П'юДіПая (PewDiePie), а також його дівчини Марсії (CutiePieMarzia). Майя та Едгар є героями пісень, відеоігор і короткометражних відео.

Мопси в мистецтві ред.

 
Мопс на мотоциклі

Мопси тричі опинялися на обкладинці популярного і відомого у всьому світі тижневика The New Yorker (27 вересня 2004 року, 8 лютого 2010 року та 19 грудня 2016 року).

Примітки ред.

  1. а б в Ширли Т. Мопс = The New Pug. — Москва: Центрполиграф, 2003. — 326 p. — (Рекомендации лучших специалистов). — 5000 экз. — ISBN 5-9524-0186-4
  2. Мопс // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  3. Муцик // Словник української мови : у 20 т. — К. : Наукова думка, 2010—2022.
  4. а б Ковалдо Л. А., Сенашенко Е. В. «Мопс. Стандарт. Выращивание. Уход. Профилактика заболеваний. Выставки.» — М.: ООО «Аквариум-Принт», 2005
  5. Мопс - особливості та опис породи. Sobaky.Info (ru-RU) . 12 грудня 2017. Архів оригіналу за 19 серпня 2019. Процитовано 1 вересня 2019.

Посилання ред.