Вікіпедія

Мон-Пелерен (гора)

гора в Швейцарії

Мон-Пелерен (фр. Mont Pèlerin) — вершина Швейцарського плато, розташована на території громади Шардонн, кантон Во, Швейцарія. На вершині Мон-Пелерен знаходиться телевізійна вежа Plein Ciel.[1] Поблизу височини розташоване однойменне селище Мон-Пелерен.

Мон-Пелерен
фр. Mont Pèlerin
Вид з Монтре (південна сторона)
Вид з Монтре (південна сторона)
Вид з Монтре (південна сторона)
46°29′49″ пн. ш. 6°49′09″ сх. д. / 46.49694° пн. ш. 6.81917° сх. д. / 46.49694; 6.81917Координати: 46°29′49″ пн. ш. 6°49′09″ сх. д. / 46.49694° пн. ш. 6.81917° сх. д. / 46.49694; 6.81917
Країна Швейцарія Швейцарія
Регіон Во
Рів'єра-Пеї-д'Ано
Лаво-Орон
Шардонн
Пюїду
Розташування Во, Швейцарія
Система Швейцарське плато
Тип гора
матеріал осадові гірські породи
Висота 1079 м
Висота відносна 327 м
Мон-Пелерен. Карта розташування: Швейцарія
Мон-Пелерен
Мон-Пелерен
Мон-Пелерен (Швейцарія)
Location in Switzerland
Мапа
CMNS: Мон-Пелерен у Вікісховищі

Географія ред.

Розташування ред.

 
Вид на південь з телевізійної вежі гори Мон-Пелерен.

Гора Мон-Пелерен розташована на північно-східному березі Женевського озера, здебільшого на території громади Шардонн, а невелика частина північно-західного схилу розташована на території громади Пюїду. Гора безпосередньо межує з двома іншими, дещо нижчими, височинами: Мон-Вуара (985 м) на сході та Мон-Шесо (982 м) на півночі. Разом із зазначеними височинами Мон-Пелерен відокремлена від гірського масиву Водуазьких Предальп долиною Вевейзе, розташованою між громадою Шатель-Сен-Дені та містом Веве.

З вершини Мон-Пелерен відкривається вид на масив Водуазьких та Фрібурзьких Предальп, долину річки Рона та Альпи Шабле. У ясний день можна побачити гору Катонь, гірський масив Гранд-Комбін, гору Мон-Велан і село Шемен-Десу в Мартіньї.

Геологія ред.

Разом із височинами Мон-Вуара і Мон-Шесо Мон-Пелерен утворює периферійний рельєф Швейцарських Предальп, що складається з насуненої моласи (або субальпійської моласи).[2][3] На відміну від відносно недеформованої моласи, з якої складається плато (розташоване на півночі), насунена моласа деформується під навантаженням шар'яжів (насувів гірських порід) Швейцарських Предальп. Насунена моласа, своєю чергою, насувається на моласу плато, яка явлює собою вугільну моласу (пізній хаттський ярус).[3][4] Таким чином, Мон-Пелерен оточена на заході підкидом Бруа-Буа-де-Тей, завдяки чому її гірські породи насуваються на вугільну моласу плато, а на сході — невеликою антиклінальною дугою на висоті громади Аталанс. На останню нашаровується тектонічна луска червоної моласи (ранній хаттський ярус).[3][5][6]

Ґрунти Монт-Пелерен складаються з нижньої прісноводної моласи, яка являє собою річкові відкладення, що утворилися в результаті першої фази заповнення швейцарського моласового басейну. Ці відкладення, своєю чергою, складаються з різних осадових порід, починаючи з пісковиків (пісковик «Аталанс»[7]) у підніжжі і закінчуючи конгломератом, який здебільшого присутній на вершині.[3][8] Конгломерат складає від 30 до 50 % від масиву осадових порід. З конгломерату формуються товсті шари від 1 до 10 метрів, які часто зсуваються і утворюють кручі або виступи, які надають характерних рис Мон-Пелерен і виноградникам Лаво. Конгломератні шари розділені проміжками мергелю, які рідко виходять на поверхню.

Серед порід також згадуються болотні поклади, багаті на органічні речовині, декілька вугільних шарів та поклади викопного листя.[3][9] Загальна товщина шару цих порід невідома через ерозію верхніх слоїв насуванням вищерозташованих порід, але його поточна товщина оцінюється в 700—1000 метрів.[2][3]. Раковини молюсків, виявлені в Шатель-Сен-Дені, свідчать про вік цього шару, що датується між хаттським і аквітанським ярусами[10] (пізній олігоцен — ранній міоцен). Такий вік також підтверджується покладами дрібних ссавців, які всі віднесені до біозони MP27[11][12] (хаттський ярус).

Конгломератна галька Мон-Пелерен невелика (від 4 до 5 см), але каміні можуть досягати 33 см.[2] Вона покрита шаром з дрібного вапняку, рідше кварцу, польових шпатів або слюди, і шаром вапнякового цементу.

Петрологічний склад конгломератної гальки[2]
середня пропорція походження
Кременистий вапняк, спонгіоліти і кремінь 66.7 % Шар'яж Середніх Предальп (Нижня юра)
Пісковик і конгломерати 24.8 % ультрагельветичний фліш, шар'яжі гори Гурнігель і верхні шар'яжі Предальп
Доломіти 5.6 % Шар'яж Середніх Предальп (тріасовий період)
Різні вапняки 2.5 % ультрагельветичні шар'яжі та шар'яжі Середніх Предальп
Магматичні та метаморфічні породи 0,4 % внутрішні одиниці

Доступ ред.

Фунікулер Веве — Шардонн — Мон-Пелерен з'єднує місто Веве зі станцією Мон-Пелерен на висоті 810 метрів.

Релігія ред.

В 1977 році буддистським вченим монахом (ґеше) Рабтеном Рінпочев в селищі Мон-Пелерен був заснований буддистський монастир і центр вивчення тибетського буддизму. [13]

Організації ред.

На честь гори та однойменного селища було названо Товариство Мон-Пелерен, що пропагує лібералізм. Товариство було засновано Фрідріхом Гаєком і Мілтоном Фрідманом.

Посилання ред.

  1. ↑ Візуалізація через Swisstopo.
  2. ↑ а б в г Trümpy, Rudolf; Bersier, Arnold (1954). Les éléments des conglomérats oligocènes du Mont-Pèlerin : pétrographie, statistique, origine [Елементи олігоценових конгломератів гори Мон-Пелерен: петрографія, статистика, походження]. Eclogae Geologicae Helvetiae (фр.). 47 (1): 119-66. doi:10.5169/seals-161830. Архів оригіналу за 18 червня 2022. Процитовано 21 січня 2024..
  3. ↑ а б в г д е Weidmann, Marc (1993). 1244 Châtel-Saint-Denis [1244 Шатель-Сен-Дені] (PDF). Atlas géologique de la Suisse (фр.). Swisstopo. с. 57. Архів оригіналу (PDF) за 1 серпня 2023. Процитовано 21 січня 2024..
  4. ↑ Molasse à Charbon [Вугільна моласа]. Lexique lithostratigraphique de la Suisse (фр.). Архів оригіналу за 21 січня 2022. Процитовано 21 січня 2022..
  5. ↑ Schardt, Hans (1893). Coup d'œil sur la structure géologique des environs de Montreux [Огляд геологічної будови на околицях Монтре]. Bulletin de la Société Vaudoise des Sciences Naturelles (фр.). 29 (112): 241-255. doi:10.5169/seals-263595. Архів оригіналу за 24 грудня 2021. Процитовано 21 січня 2024..
  6. ↑ Molasse Rouge de Vevey [Червона моласа з Веве]. Lexique lithostratigraphique de la Suisse (фр.). Процитовано 19 червня 2022..
  7. ↑ Grès d'Attalens [Аталанський пісковик]. Lexique lithostratigraphique de la Suisse (фр.). Процитовано 19 червня 2022..
  8. ↑ Poudingue du Mont Pèlerin [Мон-пелеренський шаруватий конгломерат]. Lexique lithostratigraphique de la Suisse (фр.). Процитовано 19 червня 2022..
  9. ↑ Heer, Oswald (1859). Flora tertiana Helvetiae [Третинна флора Швейцарії] (алеманською) . Т. ІІІ. Winterthur: Verlag der Lithographischen Anstalt von J. Wurster & Compagnic..
  10. ↑ Beaumberger, E. (1931). Zur Tektonik und Altersbestimmung der Molasse am schweizerischen Alpennordrand [Про тектоніку та визначення віку моласи на північному краю Швейцарських Альп]. Eclogae Geologicae Helvetiae (алеманською) . 24 (2): 205-222. doi:10.5169/seals-159033. Архів оригіналу за 18 червня 2022. Процитовано 21 січня 2024..
  11. ↑ Engesser, B.; Mayo, N.A.; Weidmann, Marc (1994). Nouveaux gisements de mammifères dans la molasse subalpine vaudoise et fribourgeois [Нові поклади ссавців у субальпійській моласі кантонів Во та Фрібург]. Mémoires suisses de paléontologie (фр.): 1-38..
  12. ↑ Engesser, B. (1990). Die Eomyidae (Rodentia Mammalia) der Molasse der Schweiz und Savoyens. Systematik und Biostratigraphie [Eomyidae (ссавці-гризуни) швейцарської та савойської моласи. Систематика і біостратиграфія]. Mémoires suisses de paléontologie (алеманською) . 12: 1-144..
  13. ↑ Guéshé Rabten Rinpotché. www.rabten.eu. Процитовано 8 листопада 2013.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мон-Пелерен_(гора)&oldid=42016239