Монітори класу Temes
Монітори класу Temes входили до складу Військово-морського флоту Австро-Угорщини і були розроблені на основі досвіду експлуатації моніторів класу Maros та моніторів класу Körös. Два однотипні монітори "Temes" і "Bodrog" назвали на честь річок Тиміш та Бодрог. Їх заклали в корабельні Schönichen & Hartmann Будапешту 1902 і спустили на воду 1904 року. На відміну від раніше спущених на воду моніторів вони були озброєні 120 мм гаубицею окрім двох 120 мм гармат, двох 47 мм гармат, кулеметів.
![]() Макет S.M.S. Temes
| |
Проєкт | |
---|---|
Назва: |
|
Будівники: | Schönichen & Hartmann Будапешт |
Оператори: |
![]() |
Будівництво: | 1903-1904 |
У експлуатації: | березень 1904 |
Основні характеристики | |
Тип: | Монітор |
Водотоннажність: | 442,5 т |
Довжина: | 56 м |
Ширина: | 9,5 м |
Осадка: | 1,2 м |
Потужність: | 2000 к.с. |
Двигуни: | 2 котли Ярроу |
Рушій: | 2 |
Швидкість: | 13 вузлів |
Дальність плавання: | 898 км |
Екіпаж: | 78 ос. |
Озброєння: |
|
Бронювання: |
|
Бойові дії Першої світової війни розпочались о 2.00 29 липня 1914 з обстрілу Белграду річковими моніторами Temes, Bodrog, Számos.
Історія
ред.Монітор "Temes" на ріці Сава вже 23 серпня 1914 підірвався на міні і затонув, втративши 31 членів екіпажу вбитими і 10 пораненими. У березні 1916 його підняли і до половини 1917 модифікували, замінивши гаубицю двома 90 мм гарматами у баштах по осі монітору. Він знаходився на Дунаї і наприкінці війни був відведений до Будапешту, звідки його перевели до Белграду , де у ВМФ Югославії його перейменували на "Дрина". Після Паризької конференції монітор змусили передати Румунії, де перейменували на "Ardeal". На нього встановили нові 120 мм гармати компанії "Шкода". Він брав участь у війні проти СРСР. Після капітуляції Румунії потрапив до Дунайської флотилії СРСР і названий "Бердянськ".
Монітор "Bodrog" застосовували у боях проти Сербії (1914-1915), Румунії. У січні-червні 1918 знаходився на теренах України (Одеса, Миколаїв, Херсон). Після завершення війни був переданий Югославії і перейменований на "Сава". Після початку війни у квітні 1940 затоплений власним екіпажем неподалік Белграду. Був піднятий і прийнятий до флоту Хорватії. Влітку 1944 затоплений власним екіпажем. Був піднятий і знаходився у флоті Югославії у 1952 - 1962-х роках. У 2015 корпус монітора викуплений Міністерством оборони Сербії. Корабель планують реставрувати та перетворити на музей.
Посилання
ред.- Monitors of the Danube Flotilla, 1870-1918 (Монітори Дунайської флотилії [Архівовано 15 червня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Стаття Бердянськ (монітор) у російській Вікіпедії
Джерела
ред.- HUBERT, Miroslav. Monitory na Dunaji 1860–1945. HaPM. říjen 1995, roč. V, čís. 10, ISSN 1210-1427.
- HUBERT, Miroslav. Monitory na Dunaji 1860–1945 (dokončení). HaPM. listopad 1995, roč. V, čís. 11, ISSN 1210-1427.