Молочай жигулівський

вид рослин

Молоча́й жигулі́вський (Euphorbia × zhiguliensis)[1] — рідкісна отруйна багаторічна рослина родини молочайних. Вузький ендемік Росії, занесений до Червоної книги цієї країни.

Молочай жигулівський
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Молочайні (Euphorbiaceae)
Рід: Молочай (Euphorbia)
Вид:
Молочай жигулівський (E. zhiguliensis)
Біноміальна назва
Euphorbia zhiguliensis
(Prokh.) Prokh., 1949

Опис

ред.

Трав'яниста рослина заввишки до 40 см. Стебло прямостояче, голе, вкрите нечисленними листками. Листки лінійні, біля основи звужені, з заокругленою або зрізаною верхівкою, 4-8 см завдовжки та 1 см завширшки. Квітки непоказні, зібрані в негусті суцвіття-зонтики. Зеленкувато-жовті приквітки, які часто сприймають за пелюстки, мають довжину 5-15 мм. Плід — тригорішок. Усі частини рослини містять отруйний молочний сік.

Екологія та поширення

ред.

Розмножується насінням. Квітне в травні, плодоносить в червні. Коли плід лускає, то сухі насінини можуть викидатися на відстань до 5 м від материнської рослини. Надалі вони поширюються або потоками води, або тваринами. За сприятливих умов у ґрунті насіння зберігає схожість протягом 7 років.

Невеликий за площею ареал цього виду не виходить за межі Самарської області Росії. Він складається з кількох окремих ділянок, розташованих у Жигулівських горах. Більша частина популяцій знаходиться в межах Жигулівського заповідника, де рослини зростають на скелях, узліссях дібров і сосняків, по рідких сосняках з елементами степової рослинності та у кам'янистому степу.

Значення і статус виду

ред.

Як вузький ендемік молочай жигулівський є цінним об'єктом наукових досліджень, але стан його популяцій незадовільний. Зокрема, в них дуже мало особин, що плодоносять, а це спричинює погане насіннєве відтворення виду. Головними факторами, що негативно впливають на чисельність виду, є розробка нафтових родовищ, кам'яних кар'єрів, випасання худоби, надмірне рекреаційне навантаження, яке призводить до витоптування і степових пожеж.

Окрім Жигулівського заповідника ця рослина охороняється в Національному парку «Самарська Лука», а також культивується у ботанічному саду міста Самари.

Синоніми

ред.
  • Euphorbia esula підв. esula[2]
  • Euphorbia graminifolia підв. zhiguliensis (Prokh.) Oudejans
  • Euphorbia virgata підв. zhiguliensis Prokh.
  • Galarhoeus × zhiguliensis Prokh.
  • Tithymalus graminifolius підв. zhiguliensis (Prokh.) Oudeja[1]

Див. також

ред.

Джерела

ред.
  1. а б The Plant List [Архівовано 22 липня 2020 у Wayback Machine.]. (англ.)
  2. Архівована копія. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 22 жовтня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

ред.