Молос (кажан)

рід ссавців

Молос[1] (Molossus) — рід кажанів родини молосових (Molossidae) з Мексики, Центральної та Південної Америки.

Молос
Molossus currentium
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Синапсиди (Synapsida)
Клас: Ссавці (Mammalia)
Ряд: Рукокрилі (Chiroptera)
Родина: Молосові (Molossidae)
Рід: Молос (Molossus)
É. Geoffroy, 1805
Типовий вид
Molossus molossus Pallas, 1766
Вікісховище: Molossus

Етимологія: від грец. μολοσσός, посилаючись на давню вимерлу породу собак, яка вважається предком сьогоднішніх собак типу мастиф, яких часто називають молоси[2].

Види

ред.

Морфологія

ред.

Морфометрія. Довжина голови й тіла: 50—95 мм, хвіст: 20—70 мм, передпліччя: 33—60 мм, вага: 10—30 грамів.

Опис. Забарвлення червоно-коричневе, каштанове, темно-коричневе, рудо-коричневе до чорне. Багато, майже всі види мають дві фази кольору. Деякі види мають довге двоколірне хутро, тоді як інші мають коротке, пухнасте, монотонне хутро. Зовні ці кажани нагадують представників родів Tadarida і Molossops, але вони відрізняються характеристиками черепа і зубів. Основи вух зустрічаються на лобі. Горловий мішок може бути присутнім.

Стиль життя

ред.

Зустрічаються в різних тропічних місцях проживання і живляться виключно комахами. Сідала лаштують в будівлях, дуплах дерев, колодах, норах, у листі пальм і в печерах, часто зустрічається на горищах з оцинкованою покрівлею, де температура може сягати 55 °C. Селяться групами до сотні особин. Ці кажани починають літати на початку вечора, часто ще до заходу сонця. Через те, що їхні крила вузькі й довгі, вони швидкі, але менш гнучкі мисливці, які покладаються на полювання на відкритому повітряному просторі й зазвичай полюють на великій висоті.

Примітки

ред.
  1. Харчук С., Загороднюк І. Родини ссавців світу: огляд таксонів та їхні українські назви // Geo & Bio. — 2019. — Вип. 17. — С. 85–115. — DOI:10.15407/gb.2019.17.085.
  2. Jennings J.B., Best T.L., Rainey J.C., Burnett S.E. Molossus pretiosus // Mammalian Species. — 2000. — № 635. — С. 1–3. Архівовано з джерела 24 вересня 2015. Процитовано 2015-02-21.

Джерела

ред.