Відкрити головне меню
Собака Дженнінгса в Британському музеї, можливий пращур молосів

Молоси — узагальнювальна назва для масивних та м'язових типів собак. У міжнародній FCI-класифікації молосоподібні (лат. canis epiroticus) породи також називають «догоподібними собаками»; вони належать до групи 2, розділу 2.1. Загальною назвою є також «собаки мастифного типу». Молоси здебільшого мають важкі кістки, вислі вуха, коротку й мускулисту шию, а також коротку та широку морду.

ПоходженняРедагувати

Ці породи собак, що походять від древніх асирійських і єгипетських цькувальних собак, проникли спершу в Греції, потім на Апеннінський півострів і потім поширилися по всій Європі. Основні породи сучасних молосів такі:

  1. Меделянки, що виникли в півн. Італії (медіоланські, міланські Д.), були значно поширені в Росії і використовувалися для цькування ведмедів, але з часу заборони цього цькування, в шістдесятих роках, стали виводитися, а нині збереглися тільки в Імператорському полюванні в Гатчині;
  2. Мастифи, що служили, в минулі часи, північноамериканським плантаторам для вистежування швидких негрів;
  3. Бордоські доги — використовуються на півдні Франції досі для цькування, переважно на ярмарках, на особливих аренах, ведмедів, вовків і ослів;
  4. Німецькі доги. У становленні породи були використані Ірландські вовкодави. Бувають наступних забарвлень: Чорний, Плащовий, Платтен, Мармуровий, Палевий, Тигровий, Блакитний.
  5. Стандарт встановлений в 1883 році в Німеччині. До встановлення загального стандарту ділилися на німецьких і Ульмських догів (згадки про данських, англійських тощо догів є поширеною помилкою).
  6. Шар-пей. Активний, міцної статури собака середнього розміру. Складки на черепі та плечах, маленькі вуха і «гіпопотам'яча» морда надають шар-пею унікального вигляду. 1978 року шар-пей був занесений до «Книги рекордів Гіннесса» як найрідкісніша в той час порода у світі.

Молоси являють собою дуже великих і сильних собак, до 90 і більше см в холці, з масивною головою і сильними щелепами.