Моквинські Хутори

Моквинські Хутори́ — село в Україні, у Рівненському районі Рівненської області. Населення становить 346 осіб.

село Моквинські Хутори
Герб Прапор
Вокзал в с. Моквин Вокзал в с. Моквин
Країна	Україна
Область	Рівненська область
Район	Рівненський район
Тер. громада	Костопільська міська громада
Код КАТОТТГ	UA56060350190099242
Облікова картка	с. Моквинські Хутори
Основні дані
Населення	346
Площа	1,04 км²
Густота населення	332,69 осіб/км²
Поштовий індекс	35031
Телефонний код	+380 3657
Географічні дані
Географічні координати	50°58′42″ пн. ш. 26°30′24″ сх. д.
Середня висота над рівнем моря	177 м
Місцева влада
Адреса ради	35032, Рівненська обл., Костопільський р-н, с. Пісків
Карта
Моквинські Хутори
Моквинські Хутори
Мапа
Моквинські Хутори у Вікісховищі

церква в с. Моквинські хутори

Моквинське лісництво

Символіка

Символи затверджені 28 листопада 2024 року рішенням Костопільської міської ради. Автори – А. Гречило та Ю. Терлецький.

Герб

Щит перетятий у дві крокви, у верхньому червному полі срібний укорочений розширений хрест, у нижньому синьому - дві срібні вовчі голови анфас із червоними очима і язиками.

М-подібне ділення вказує на сучасну назву села, вовчі голови - на давню назву Вовче. Хрест у червоному полі підкреслює приналежність до Рівненської області. Синє поле означає місцеві водні ресурси. Щит увінчано золотою сільською короною з колосків, що вказує на статус села.

Прапор

Квадратне полотнище, розділене посередині М-подібно на дві горизонтальні смуги - верхню червону та нижню синю, на червоному фоні білий укорочений розширений хрест, на синьому - дві сірі вовчі голови анфас із червоними очима і язиками.

Виникнення населеного пункту

Раніше поселення звалося Вовче. Назва виникла через велику кількість вовків, що водилися в зарослих лісах. Пізніше село перейменували в Моквин. В 50-ті роки село Моквин було розділено на дві частини: с. Моквин та станція Моквин. Станція тому що через Моквин проходить залізниця. А вже в 2004 році назва змінилася на Моквинські хутори. Так і виникла назва хуторів.

Природні зони

Природні зони села - мішані ліси. Це і сосни і берези і дуби. В лісах ростуть гриби, чорниці. На пд. зх. протікає річка Зульня, яка дуже замулена.

Історія школи

школа в с. Моквинські хутори

Моквинська школа розпочала свою роботу з 15 липня 1944 року. В 1966 році Моквинська семирічна школа стала середньою. З 2001 року реорганізована в школу І -ІІ ступенів. На початку 1966 – 1967 навчального року на базі Моквинської середньої школи та Моквинського державного лісництва Костопільського лісгоспу створене шкільне лісництво, яке стало одним з перших в Україні. Директор школи - Пінчук Валентина Олександрівна, 1968 року народження, освіта вища, закінчила Рівненський педагогічний інститут. На посаді директора з 2004 року. Класів – 9, учнів - 28, вчителів - 12, обслуговчий персонал - 4. Загальна площа – 959 кв.м. Опалення – пічне.

Ветерани Радянсько-німецької війни

Омонадзе Григорій Север'янович

Омонадзе Григорій Север’янович [Архівовано 21 липня 2015 у Wayback Machine.] Народився 6 березня 1920 року 15 км. від міста Сухумі у Курілівському районі в Грузії. З 1993 року проживає в с. Моквин Костопільського району. 6 березня 2015р. Григорію Омонадзе виповнилося 95 років. Нагороджений медалями:

• «За доблесть и отвагу в Великой Отечественой войне»
• ювілейною медаллю «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.».
• медаль«30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.».
• медаль«40 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.».
• ювілейна медаль «60 років визволення України від фашистських загарбників».

Транспорт населеного пункту

Залізнична колія, що проходить через с. Моквин

Автобусне сполучення з райцентром – Костопіль – Мар’янівна, рейси щоденно, залізничне сполучення – рейси щоденно. Маршрутне таксі –Костопіль – Моквинські хутори., рейси щоденно.

Сучасний стан

На сьогоднішній день в селі Моквинські хутори є: Лісництво, школа I-II ступенів, церква, залізничний вокзал та бібліотека. Село належить до Пісківської сільської ради.

Посилання

• Облікова картка с. Моквинські Хутори на сайті ВРУ
• Проєкт "Долі, обпалені війною" [Архівовано 21 липня 2015 у Wayback Machine.]