Модринець (пол. Modryniec) — село в Польщі, у гміні Мірче Грубешівського повіту Люблінського воєводства. Населення — 451 особа (2011[1]).

Село
Модринець
пол. Modryniec

Координати 50°42′ пн. ш. 23°54′ сх. д. / 50.700° пн. ш. 23.900° сх. д. / 50.700; 23.900Координати: 50°42′ пн. ш. 23°54′ сх. д. / 50.700° пн. ш. 23.900° сх. д. / 50.700; 23.900

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Грубешівський повіт
Гміна Мірче
Населення 451 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 84
Поштовий індекс 22-530
Автомобільний код LHR
SIMC 0895178
GeoNames 764524
OSM 2690998 ·R (Ґміна Мірче)
Модринець. Карта розташування: Польща
Модринець
Модринець
Модринець (Польща)
Модринець. Карта розташування: Люблінське воєводство
Модринець
Модринець
Модринець (Люблінське воєводство)
Мапа

Історія

ред.

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали греко-католики, які розмовляли українською мовою[2].

Село постраждало під час боїв Першої світової війни між російською та австро-угорською арміями[3]. Внаслідок бойових дій та російської евакуації влітку 1915 року місцевого українського православного населення вглиб Російської імперії, було спалено господарський двір[3].

У 1921 році село входило до складу гміни Мірче Грубешівського повіту Люблінського воєводства Польської Республіки[4].

У 1975—1998 роках село належало до Замойського воєводства.

Населення

ред.

За даними перепису населення Польщі 1921 року в селі налічувалося 75 будинків та 466 мешканців, з них[4]:

  • 215 чоловіків та 251 жінка;
  • 396 православних, 51 римо-католик, 14 юдеїв, 5 християн інших конфесій;
  • 378 українців, 79 поляків, 9 євреїв.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 232 50 152 30
Жінки 219 45 121 53
Разом 451 95 273 83

Особистості

ред.

Народилися

ред.

Примітки

ред.

  Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Модринець

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 364-365. (рос. дореф.)
  3. а б І. К. Знищеннє українських земель // Вістник Союза визволення України. — Відень, 24.10.1915. — Число 39-40. — С. 1-2.
  4. а б Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 33. Архів оригіналу за 27 липня 2020. (пол.)
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  6. Панишко Ю. М., Боржієвський Ц. К., Коваль І. І. Іван Ілліч Мітюк // Феномен людини. Здоровий спосіб життя. Вип. 82 (148). 2018. С. 47-49.

Література

ред.