Многовид Вайтгеда — приклад відкритого тривимірного многовиду, що є стягуваним, але не гомеоморфним . Генрі Вайтгед знайшов приклад 1935 року намагаючись розв'язати гіпотезу Пуанкаре.

Перші три повнотори в побудові

В одновимірному та двовимірному випадках подібних прикладів не існує.

Побудова ред.

 
Зачеплення Вайтгеда

Для побудови тривимірної сфери вибирається незавузлений повнотор  , далі — другий повнотор   в   так, що   і трубчастий окіл меридіана   утворюють потовщення зачеплення Вайтгеда. При цьому   можна стягнути в доповненні меридіана   і меридіан   можна стягнути в доповненні  .

Далі будується повнотор  , вкладений у   таким самим способом, як і   для  ; цю побудову можна продовжити до нескінченності, отримавши послідовність вкладених повнотрів:

 

Континуум Вайтгеда визначається як перетин побудованих повноторів:

 .

Доповнення   в тривимірній сфері і є многовидом Вайтгеда.

Властивості ред.

  • Многовид Вайтгеда,  не гомеоморфний  , але добуток   гомеоморфний  .
  • Многовид Вайтгеда містить компактну множину   таку, що для будь-якої іншої компактної множини   доповнення   не однозв'язне.

Див. також ред.

Література ред.