Михайлюта Олександр Олександрович
| Михайлюта Олександр Олександрович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народився |
20 січня 1958 (66 років) Гуляйпільський район, Запорізька область, Українська РСР, СРСР | |||
| Діяльність | журналіст | |||
|
| ||||
Олекса́ндр Олекса́ндрович Михайлю́та (нар.20 січня 1958, село Заріччя, Гуляйпільський район Запорізької області) — український літературний і громадський діяч, журналіст, головний редактор журналу "Райони України". Член Національної Спілки журналістів України та Національної Спілки письменників України.
Життєвий і творчий шлях ред.
Народився 20 січня 1958 року в селі Заріччя на околиця міста Гуляйполя Запорізької області.
Навчався у Гуляйпільській середній школі № 3. Літературну діяльність розпочав з поезії ще у 15-ти річному віці. Його перший вірш «Весілля» був опублікований у районній газеті «Зоря комунізму».
У 1980 році закінчив факультет журналістики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. Працював кореспондентом Гуляйпільської районної газети, завідувачем відділу обласної газети «Комсомолець Запоріжжя», власним кореспондентом газет «Молодь України», «Голос України», політичним оглядачем Пресового Агентства Новин, керував у Запоріжжі науково-редакційним підрозділом з підготовки та випуску серії книг «Реабілітовані історією».
З 1983 р.- член Національної Спілки журналістів України, з 1995 р. Національної Спілки письменників України.
У 1996 р. очолив оргвідділ Національної Спілки журналістів України, у 1998 році був обраний її секретарем і заступником голови. З 1998 — директор Журфонду України.
З 2002 року був секретарем Національної Спілки письменників України. Працював головним спеціалістом у секретаріаті першого заступника Голови Верховної Ради України. 1994—2004 р. був помічником — консультантом народного депутата А. В. Єрмака. В цей час також почергово працював головним редактором журналів «Епоха», «Кияни», «Журналіст України».
З 2002 р. очолює центральну раду всеукраїнської громадської організації „Професійна спілка «Журналіст України»“. За цей час, підготував та випустив у світ 4 числа «Білої книги про утиски ЗМІ та окремих журналістів в Україні» Преса і влада".
Політична і громадська діяльність ред.
Виконував обов'язки прес-секретаря фракції Верховної Ради України «Реформи і порядок», яку очолював народний депутат С. В. Соболєв. У 1990 р. Запорізьке обласне Товариство української мови ім. Т. Г. Шевченка висунуло кандидатуру О. Михайлюти кандидатом у депутати Верховної Ради України на виборах від Орджонікідзевського виборчого округу (місто Запоріжжя). За О. Михайлюту проголосувала більшість (понад 38 тис.) виборців, проте окружна виборча комісія оформила протокол на користь іншого кандидата.
Михайлюта був одним з організаторів запорізького товариства «Меморіал» (1990) та Оганізації солдатських матерів України (ОСМУ) (1990).
У 1998 році брав активну участь у відзначенні 110-ї річниці від дня народження Нестора Махна, створенні громадської організації „Товариство Нестора Махна «Гуляй-Поле»“ (засновники: А. В. Єрмак, М. О. Бут, В. М. Ярош і О. О. Михайлюта).
Олександр Михайлюта, що був учасником Помаранчевої революції 2004 року на майдані Незалежності у Києві, написав і видав одну з перших книг про ті — «Помаранчевий репортаж».
О. О. Михайлюта у різні роки тісно співпрацював з М. Є. Поліщуком, В. Я. Шевчуком, В. А. Чабаненком, В. Ф. Верстюком, А. Бенем, а також з доктором історичних наук, професором, проректором Запорізького національного університету Ф. Г. Турченком, доктором економічних наук, професором, проректором Академії статистики та обліку, головою Наукового товариства ім. С. Подолинського В. О. Шевчуком, керівником прес-служби Генеральної прокуратури України Ю. Бойченком; доктором державного управління, професором, ректором Міжнародного класичного університету В. М. Огаренком, віце-президентом НАК «Енергоатом» В. М. Пишним, генерал-майором податкової служби В. П. Сичевським, народною артисткою України Тетяною Мірошниченко, вдовою Миколи Руденка, видатного дисидента 70-х років минулого століття, засновника Української Гельсінської спілки, Героя України, Раїсою Руденко, народним артистом України Іваном Гаврилюком, відомою ведучою Українського радіо Еммою Бабчук, телекритиком і сценаристом Іваном Іваницьким, редактором газети «МИГ» Віктором Пужайчередою, істориком, журналістом і громадським діячем Олександром Кривошиєм, журналістом Володимиром Сліпком, дизайнером Олександром Базилевичем та іншими.
Творчий доробок ред.
Автор 24 книг прози і публіцистики, понад 2000 публікацій у засобах масової інформації та колективних збірниках, автор відеофільмів «Рана», «Где так вольно дышит человек…», «Загадка Дивина».
"Раби не ми" - книга про голод 30 х-40х років на Запоріжжі.
За його повістю «Секретний ешелон» (1993) на Одеській кіностудії «Благовіст» режисером Я. Лупієм знято однойменний повнометражний художній фільм, який демонстрували телеканали NTV, НТН, та «Україна». Серед помітних публікацій - книги "Світло Патріарха" (2019, про С вятійшого Філарета), "Гуляй-Поле" (роман,2020), "Падіння хв’юрера" ( роман, 2020), "Воїни "Антимафії" ( 2021, про діяльність народних депутатів А.Єрмака та Г.Омельченка з викриття злочиної діяльності Кравчука, Кучми, Звягільського,Медведчука, Тимощенко та ін. агентів ФСБ)
Творчість О. Михайлюти високо оцінювали класики української літератури Олесь Гончар, Микола Вінграновський, Борис Олійник [1][2].
Премії та нагороди ред.
- премія журналу «Дніпро»
- премія «Незалежність» Київської спілки журналістів,
- премія Всеукраїнського фонду «XXI століття» за літературний сценарій телефільму «Україна: погляд у майбутнє»,
- Почесна Грамота Кабінету Міністрів України (2005)
- Почесна Грамота Верховної Ради України «За особливі заслуги перед українським народом» (2005),
- Подяка Київського міського голови.
- Орден "За заслуги" ІІІ ст. (2017, Указ Президента України від 21.01.2017 № 10/2017) [3].
Джерела ред.
- Володимир Сліпко. Прощені і блаженні // Голос Гуляйпілля. — 2010. — 19 січ. — С.2
Література ред.
- Олександр Олександрович Михайлюта // Письменники Запорізького краю (антологія творів кінця ХХ - початку ХХІ ст.). – Запоріжжя : Дике Поле, 2017. – С.349-359.
- Письменники України : Довідник. — К.: Дніпро, 1996. — С. 194.
- Хом'як Т. Олександр Михайлюта // Письменники Запорізького краю (20 — 90 — ті роки ХХ ст.). — Запоріжжя, 2002. — С. 436—444.
- Турченко Ф. Г. Запоріжжя на шляху до себе: Минуле і сучасність в документах та свідченнях учасників подій. — Запоріжжя, «Просвіта». — 2009. — С. 126, 137—138
- Олександр Михайлюта // Кушніренко І., Жилінський В.Література Гуляйпільщини.-Дніпропетровськ,2003. — С. 157—167.
- Олександр Михайлюта // Кушніренко І., Жилінський В. Люди Гуляйпільшини.- Запоріжжя, 2002. — С. 44-45.
- Кривоший О. Батькові чоботи : оповідання, новели, публіцистика.-Запоріжжя: Просвіта, 2010. — С. 125.
- Мороко В. Історія рідного краю: Підруч. для 11 кл. серед. загально освіт. шк. / Мороко В., .Турченко Ф. — Запоріжжя: Прем"єр, 2001. — С. 170.
- Корицька Г. Олександр Михайлюта // Корицька Г. Література рідного краю.- Запоріжжя, 1999. — С.6 — 7.
- ↑ Михайлюта Олександр Олександрович — Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека (ru-RU) . Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 25 травня 2021.
- ↑ Кушніренко І., Жилінський В. Література Гуляйпільщини — Запорізька обласна універсальна наукова бібліотека (ru-RU) . Архів оригіналу за 25 травня 2021. Процитовано 25 травня 2021.
- ↑ Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 25 травня 2021.