Михайло Кезгайлович

Миха́йло Кезга́йлович (лит. Mykolas Kęsgaila; близько 1405 —†1474) — державний діяч Великого князівства Литовського, намісник смоленський (1451-1458), воєвода віленський (з 1458), великий канцлер литовський (з 1466).

Михайло Кезгайлович
Псевдо Mykolas Kęsgaila
Народився близько 1405
Помер 1474(1474)
Вільнюс, Велике князівство Литовське
Країна Royal banner of the Grand Duchy of Lithuania.svg Велике князівство Литовське
Титул воєвода віленський, великий канцлер литовський
Посада воєвода віленський, великий канцлер литовський і смоленський воєвода
Рід Кезгайли
Батько Кезгайло Волімонтович
Брати, сестри Добеслав Кезгайлович і Ян Кезгайлович
Герб

БіографіяРедагувати

Був поплічником великого князя литовського Казимира IV Ягеллончика. Під час його відсутності у Великому князівстві Литовському (в період участі у Тринадцятирічній війні) керував всіма державними справами.

Хоча й був католиком, проте виступив проти Флорентійської унії і у 1451 році погодився визнати верховенство митрополита Іона Одноушева над православними у Великому князівстві Литовському.

У 1451 році від великого князя Казимира отримав у власність частину Лукомльської волості, села Дворець та Єльну у Новогрудському повіті, волость Бакшти у Мінському повіті, У 1465 році — Любчу на Німані і Раків на землях колишнього Заславського князівства.[1]

Засновник каплиці Благовіщення у Кафедральному соборі Святого Станіслава Вільнюса.

ЛітератураРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Насевіч, В. (2005). Вялікае Княства Літоўскае. Энцыклапедыя у 3 т. (біл.). Том 2. Мінськ: Беларуская Энцыклапедыя імя П. Броўкі. с. 788. ISBN 985-11-0378-0. 
Попередник
Іван Монивидович
  Воєвода віленський
14581459
  Наступник
Алехна Судимонтович