Михайло (Міхась) Ганько (біл. Міхась Ганько; 28 лютого 1918, Каледіно, Вілейський повіт, Віленська губернія — ?) — білоруський політик-націоналіст, в роки Другої світової війни — глава Союзу білоруської молоді, десантник батальйону «Дальвіц».

Михайло Ганько
біл. Міхась Ганько
Mihas-Gancko.jpg
Народився 28 лютого 1918(1918-02-28)
Коледино, Вілейський повіт, Західна область
Помер Дата і місце смерті невідомі.
Прага, Королівство Богемія, Австро-Угорщина
Країна Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність політик
Alma mater Vilnius University Faculty of Medicined (1939)
Членство Союз Білоруської Молоді
Партія Білоруська незалежницька партія
Брати, сестри Mykola Hankod
Нагороди
Відзнака для східних народів 2-го класу в сріблі

БіографіяРедагувати

Народився 28 лютого 1918 року в селі Каледіно (нині Молодечненский район, Мінська область, Республіка Білорусь).

У 1938—1939 рр. — навчався на медичному факультеті Віленського університету.

У 1939—1941 рр. — директор Лужковської неповної середньої школи в Молодечненському районі.

У червні 1941 року мобілізований до лав Червоної армії.

У листопаді 1941 року потрапив в полон, звільнений за клопотанням Ф. Акінчица.

З 1942 р — у відділі пропаганди Генерального комісаріату Білорусь.

У червні 1943 р був легалізований Союз Білоруської Молоді, створений в 1942 році Надією Абрамовою. 22 червня 1943 року Ганько призначений начальником Головного штабу СБМ. Також став головним редактором журналу «Живе Білорусь».

Учасник 2-го Всебілоруського конгресу.

У липні 1944 року покинув територію Білорусі, перебував у Німеччині. Служив офіцером-пропагандистом в білоруському батальйоні «Дальвітц», редагував журнал «Змагар».

В початку 1945 року вступив до лав Білоруської Незалежницькї Партії (БНП).

Подальша доля невідома. За однією версією, брав участь в післявоєнному антирадянському партизанському русі й загинув. Також є припущення, що він загинув в травні 1945 року, під час боїв за Прагу.

НагородиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Чуев С. Г. Спецслужбы Третьего Рейха. Книга II. — СПб.: Нева; М.: ОЛМА-ПРЕСС Образование, 2003. — С. 362.
  • Маракоў Л. У. Рэпрэсаваныя літаратары, навукоўцы, работнікі асветы, грамадскія і культурныя дзеячы Беларусі, 1794—1991. Энц. даведнік. У 10 т. — Т. 1. — Мн:, 2003.
  • Соловьев А. К. Белорусская Центральная Рада. — Мн., 1995.
  • Беларускі нацыяналізм: Даведнік / Уклад. Пятро Казак. — [Б. м. і г. в.]: Голас края.
  • Юрэвіч Л. Вырваныя бачыны. Да гісторыі Саюзу Беларускае Моладзі. — Мн., 2001.