Михайлов Володимир Олександрович (астроном)
Володимир Олександрович Михайлов (1901—1955) — український радянський астроном, виконувач обов'язків директора Харківської обсерваторії в роки німецької окупації, який багато зробив для збереження обсерваторії в роки Німецько-радянської війни[1].
| Михайлов Володимир Олександрович | |
|---|---|
.jpg) | |
| Народився |
15 лютого 1901 Харків, Російська імперія |
| Помер | 3 лютого 1955 (53 роки) |
| Країна |
.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | астроном |
| Alma mater | ХНУ імені В. Н. Каразіна |
Біографія ред.
Народився 1901 року в Харкові. Батько Олександр Варсонофійович Михайлов був лікарем, мати — домогосподарка. Мати померла, коли Володимиру було 5 років, і він жив з батьком до його смерті в 1919 році.
У 1911—1919 навчався в Харківській міській Першій чоловічій гімназії. У серпні 1919 року вступив на перший курс фізико-математичного факультету Харківського університету, але вже в листопаді 1919 року був призваний до білогвардійської Добровольчої армії. Служив у шпиталі, сам дуже багато хворів у цей час. У грудні 1920 року шпиталь, де працював Михайлов, був захоплений Червоною армією. Більшість медперсоналу розстріляли, а Михайлова залишили живим і зарахували до Червоної армії на посаду дезінфектора.
1921 року відновився в Харківському університеті (тоді — Харківському інституті народної освіти). У студентські роки починає тісно співпрацювати з Харківською обсерваторією, працює під керівництвом Миколи Євдокимова.
Навесні 1926 Михайлов закінчив ХІНО, а у вересні 1928 поступив на роботу в Харківську обсерваторію на посаду обчислювача. Закінчує аспірантуру і в жовтні 1930 року переходить на посаду астронома. З 1932 року викладає у Харківському державному університеті, а з 1934 — в Інженерно-будівельному інституті (комплекс астрономічних дисциплін на геодезичному факультеті). Виконав низку астрометричних робіт на меридіанному колі та пасажному інструменті Харківської обсерваторії. В 1935 отримав вчене звання доцента астрономії, а в 1936 — вчений ступінь кандидата астрономічних наук (без захисту дисертації). Навесні 1941 року Михайлов розпочав велику програму спостережень на меридіанному кругу для складання Каталогу слабких зір та встановлення інерційної системи координат у Галактиці. Роботи були перервані початком Німецько-радянської війни[2].
17 жовтня 1941 року, за кілька днів до входу до Харкова гітлерівських військ, Михайлов був призначений виконувачем обов'язків директора Харківської обсерваторії. Йому вдалося сховати більшу частину обладнання та книг у підвалах обсерваторії, що дозволило ввести в дію астрономічні інструменти вже за кілька місяців після визволення Харкова. Михайлов також зумів зберегти обсерваторський архів. Декілька астрономів, які залишилися в Харкові під час окупації, були розстріляні або загинули від голоду, але Михайлову вдалося вижити. Після звільнення Харкова восени 1943 року він одразу очолив роботи з відновлення обсерваторії[3][2].
У повоєнні роки Михайлов продовжив складання Каталогу слабких зір, активно займався організаційною та педагогічною діяльністю.
Помер 3 лютого 1955 року від раку печінки[2].
Примітки ред.
- ↑ Александров Ю. В. Астрономы Харьковского университета в годы Великой Отечественной войны // Universitates. — 2005. — Вип. 24. — № 4 (6 травня).
- ↑ а б в Балышев М. А. Владимир Александрович Михайлов (1901-1955) // 200 лет астрономии в Харьковском университете / Шкуратов Ю. Г. (ред.). — Харьков : ХНУ, 2008. — 632 с. — 500 прим.
- ↑ Балышев М. А. Харківська астрономічна обсерваторія під час німецької окупації (1941–1943) у роки Другої світової війни // Історія науки і біографістика. — 2020. — № 3 (6 травня).
Посилання ред.
- Балышев М. А. Владимир Александрович Михайлов (1901-1955) // 200 лет астрономии в Харьковском университете / Шкуратов Ю. Г. (ред.). — Харьков : ХНУ, 2008. — 632 с. — 500 прим.
- Балышев М. А., Фёдоров П. Н. Владимир Александрович Михайлов. Документально-биографический очерк // Universitates. — 2006. — № 3 (6 травня). — С. 81—88.
- Сластёнов А. И. В. А. Михайлов // Труды ХАО. — 1957. — Т. 13 (6 травня). — С. 9—11.
- Опанасенко Л. Г. «Життя та доля астронома Михайлова. Говорять документи» (до 120-ї річниці з дня народження В. О. Михайлова). Засідання Вченої ради НДІ Астрономії, 25.02.2021.
- Балышев М. А. Харківська астрономічна обсерваторія під час німецької окупації (1941–1943) у роки Другої cвітової війни // Історія науки і біографістика. — 2020. — № 3 (6 травня).