Митрополит Старих Патр Германос III (грец. Παλαιών Πατρών Γερμανός Γ΄, 25 березня 1771 — 30 травня 1826, Нафпліон) — грецький православний митрополит міста Патри.

Герман
грец. Μητροπολίτης Γερμανός
Народився 25 березня 1771(1771-03-25)[1]
Dimitsanad, Аркадія, Пелопоннес, Греція
Помер 30 травня 1826(1826-05-30)[1] (55 років)
Нафпліон, Греція
Країна  Греція
Діяльність політик
Alma mater Patriarchal School of Xirokrinid
Знання мов новогрецька[2]
Членство Філікі Етерія
Посада Metropolitan of Old Patrasd, member of the National Assemblyd, член Філікі Етерія[d] і єпископ
Конфесія православ'я
Родичі Periklis Kalamogdartisd
Автограф
Митрополит Германос благословляє стяг повсталих в монастирі Ая-Лавра, Теодорос Врізакіс

Біографія ред.

Народився у місті Діміцана у північно-західній Аркадії в родині Іоанна Козіса. Мирське ім'я майбутнього митрополита — Георгіос Козіс (грец. Γεώργιος Κόζης). Освіту здобув у школі Діміцани, Аргосу, а також навчався у, так званій, Смірнській школі. 1806 року Георгіос Козіс обраний митрополитом Старих Патр грец. μητροπολίτης Παλαιών Πατρών. У період 1815—1817 років був членом Патріаршого Синоду у Константинополі. У листопаді 1818 року вступив до товариства Філікі Етерія, що мала на меті підготовку антитурецького повстання. Долучив до діяльності товариства єпископа Харіуполя Віссаріона (сучасний Хайрабол у Фракії) і єпископа Керніки Прокопія (в Мореї).

Висвячений на єпископа Константинопольським Патріархом Григорієм V, який незабаром після початку повстання, разом з усім синодом Константинопольської Церкви, був страчений за наказом султана.

У день православного свята Благовіщення (за юліанським календарем) 25 березня 1821 року митрополит Германос стяг повстанців Пелопоннесу проти Османського панування у монастирі Ая-Лавра, Калаврита[3]. Тоді ж вперше прозвучало гасло повстанців «Елефтерія і танатос» (Свобода або смерть).

1822 року митрополит Германос виїхав до Італії в надії отримати допомогу та військову підтримку від Папи Римського і католицької церкви, але не знайшовши їх, повернувся в 1824 році до Греції. Наступного року на нього напали повстанці загону Янніса Гуроса, оскільки між повстанцями почали точитись міжусобиці.

Митрополит Германос помер 30 травня 1826 у Нафпліоні, залишивши по собі письмові спогади про перші два роки Грецької національно-визвольної війни. Пізніше його тіло перевезено до Діміцани.

Примітки ред.

  1. а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #1025957687 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Identifiants et RéférentielsABES, 2011.
  3. Енциклопедія Британніка: [Архівовано 3 травня 2015 у Wayback Machine.] «The Greek revolt was precipitated on March 25, 1821, when Bishop Germanos of Patras raised the flag of revolution over the Monastery of Agia Lavra in the Peloponnese. The cry “Freedom or Death” became the motto of the revolution. The Greeks experienced early successes on the battlefield, including the capture of Athens in June 1822, but infighting ensued.»

Посилання ред.