Мирське єпископство

Мирське єпископство (лат. Dioecesis Myrensis) — колишня єпархія (діоцезія) Християнської Церкви в Римській імперії та Візантії, з центром у малоазійському місті Мира. Згідно з Acta Pauli et Theclae існувала з ІІ століття[1]. Очолювалася єпископами Мирськими (лат. episcopus Myrensis). Першим легендарним мирським єпископом був святий Нікандер, який загинув 95 року за правління Доміціана; у грецьких святцях цей мученик був поставлений на єпископство святим Тітом. Близько 325 року Мира стала центром провінційної митрополії (архієпископства). У цей час єпископом Мири був святий Миколай. Індекс Теодора Лектора (VI ст.) згадує його як учасника Першого Нікейського собору (325)[2]. Серед інших єпископів, які згадуються в документах — Петро, автор текстів на захист Халкедонського собору; Теодор та Миколай, учасники Другого Нікейського собору (787). Станом на 640 рік Мирська митрополія мала 36 суфраганних єпископств, а на початку Х століття — 33. Мира занепала в VII столітті; єпископство перестало існувати після мусульманських завоювань. На згадку про митрополію у Католицькій церкві існує титулярна загальна Мирська архідіоцезія (лат. Archidioecesis Myrensis), а також окрема титулярна Мирська митрополія Мелькітської греко-католицької церкви; з ХХ століття посаду титулярних Мирських митрополитів займають лише мелькітські ієрархи[3]. У складі Православної церкви Константинопольського патріархату так само існує титулярна Мирська метрополія.

ПриміткиРедагувати

  1. Harnack, Mission und Ausbreitung des Christentums, 465, 487 (cited by Salaviel)
  2. Heinrich Gelzer, Patrum Nicaenorum nomina, 67, n. 161 (cited by Salaviel)
  3. Annuario Pontificio 2013 (Libreria Editrice Vaticana 2013 ISBN 978-88-209-9070-1), p. 931

ДжерелаРедагувати

  • Salaville, Sévérien. Myra // The Catholic Encyclopedia. Vol. 10. New York: Robert Appleton Company, 1911.

ПосиланняРедагувати