Миронов Тихон Петрович
Тихон Петрович Миронов (1901, Кечушево, Симбірська губернія[2] — 1938, Саранськ) — ерзянський вчений, кандидат наук, лінгвіст, ерзянський діалектолог. Жертва сталінського терору.
| Миронов Тихон Петрович | |
|---|---|
| Народився | 1901[1] Кечушево, Алатирський повіт, Симбірська губернія, Російська імперія |
| Помер | 23 травня 1938 або 1938[1] Саранськ, РРФСР, СРСР |
| Країна |  Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | науковець |
| Alma mater | Ленінградський інститут філософії, лінгвістики та історії (1930) |
| Заклад | Мордовський державний університет імені М. П. Огарьова |
| Науковий ступінь | кандидат філологічних наук |
Біографія
ред.Народився в 1901 році в ерзянській родині в селі Кечушево[2]. Закінчив з відзнакою Ардатовську гімназію. В 1927-1928 роках брав участь у лінгвістичних експедиціях АН СРСР під керівництвом Дмитрія Бубріха. Закінчив ЛІФЛІ та аспірантуру при ньому (1932). З 1932 викладач ерзянської мови Мордовського педагогічного інституту. Одночасно працював науковим співробітником НДІМК, звідки звільнений у 1933 році за «спотворення» рішень 1-й мовної конференції, через рік відновлений в інституті.
Перший з ерзянських мовознавців — кандидат філологічних наук. В 1936 році захистив дисертацію на тему «Теньгушевский (шокша) діалект як результат схрещення ерзянської і мокшанської мов на ерзянській основі». Разом з Рябовонь Толем та іншими розробляв єдині норми для мокшанської та ерзянської мов; під керівництвом Миронова складено «Діалектологічний атлас мордовських (ерзя і мокша) мов».
У червні 1937 року був заарештований. Звинувачений у приналежності до «мордовського правотроцькістського буржуазно-націоналістичного блоку», в «шпигунстві на користь Фінляндії». Засуджений та 23 травня 1938 року убитий у катівні НКВД СССР у Саранську.
Реабілітований самими комуністами 1956.
Твори
ред.- Про діалектологічний атлас // Изв. НИИМК. — Саранськ, 1935. — Кн. 1.
- Про один з найважливіших принципів класифікації ерзя-мордовських діалектів // Изв. НИИМК. — Саранськ, 1935. — Кн. 1.
- Теньгушевський діалект як результат схрещення. — Саранськ, 1936.
Примітки
ред.- ↑ а б Люди и судьбы. Биобиблиографический словарь востоковедов - жертв политического террора в советский период (1917-1991) — СПб: Петербургское Востоковедение, 2013. — 496 с. — (Социальная история отечественной науки о Востоке) — ISBN 978-5-85803-225-0
- ↑ а б Нині — в Ардатовському районі, Республика Мордовія, Росія.
Література
ред.- Викторов В. Трагедия семьи Мироновых // Мордовия. — 1991. — 6 нояб.; Мордовия (1). С. 126—127; Куликов, 1997. С. 304
.jpg){kind=small}
|
Це незавершена стаття про радянського науковця чи науковицю. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |