Миколинці (заказник)
Мико́линці — ландшафтний заказник місцевого значення в Україні. Об'єкт природно-заповідного фонду Житомирської області.
 У заказнику Миколинці | |
| 50°40′41″ пн. ш. 27°57′28″ сх. д. / 50.67833000002777766° пн. ш. 27.95778000002777830° сх. д.Координати: 50°40′41″ пн. ш. 27°57′28″ сх. д. / 50.67833000002777766° пн. ш. 27.95778000002777830° сх. д. | |
| Країна |
 Україна |
|---|---|
| Розташування |
Україна Житомирська область, Звягельський район |
| Найближче місто | Звягель |
| Водні об'єкти | Рожаниця |
| Площа | 723 га |
| Засновано | 26 червня 2008 р. |
| Оператор | ДП «Ємільчинський лісгосп АПК», Барашівське лісництво |
  Миколинці (заказник) (Житомирська область) | |
 | |
 Миколинці у Вікісховищі | |
Розташований у межах Звягельському районі Житомирської області, за 2 км. на південний захід від села Новосілка[1]. Заказник розташований на правому березі річки Рожаниці.
Загальна характеристика ред.
Площа 723 га. Створений згідно з рішенням 16 сесії 5 скликання Житомирської обласної ради від 26.06.2008 року № 596 «Про утворення об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення». Підпорядкований ДП «Ємільчинський лісгосп АПК» (Барашівське л-во, кв. 84-87, 100, 101, 104).
Флора і фауна ред.
Значна площа заказника представлена сосновим, вільховим та березовим лісом. Об'єктом охорони в заказнику є червонокнижні види: гніздівка звичайна, любка дволиста, коручка морозникоподібна, плаун колючий, лелека чорний та рідкісні види регіону: щитник чоловічий та фегоптерис з'єднуючий. Територія заказника багата реліктовим видом — азалією жовтою, яку місцеві мешканці називають дряпоштаном.
Заказник є зручним місцем існування популяції великих денних хижих птахів — канюка звичайного, яструба великого та підорлика великого. Постійними мешканцями заказника є бобри. Тут добре себе почувають дикі свині, козулі та зайці.
Цікаві факти ред.
Територія заказника розташована в місцевості, де в другій половині XIX століття була створена німецька колонія Микулинці. Але головним є той факт, що тут було благодатне джерело, над яким у свій час з дозволу Святійного Синоду РПЦ було побудовано дерев'яну каплицю, яка була освячена. З давніх-давен джерело називають Криничка Миколая.[2]. На деякій мапі джерело назвається св'ятим[3].
Галерея ред.
-
Інформаційний щит -
Екотуристи під сосною -
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Миколинці (заказник) |
Примітки ред.
- ↑ Новосілка, Верби
- ↑ Синицький, Микола. Батьківщина маленка моя. Архів оригіналу за 6 березня 2016.
- ↑ Святой источник openstreetmap. Архів оригіналу за 19 лютого 2021. Процитовано 6 квітня 2021.