Микита I Константинопольський

Патріарх Микита I (грец. Πατριάρχης Νικήτας Α´) (невідомо — 6 лютого 780, Константинополь) — Патріарх Константинопольський (16 листопада 766 — 6 лютого 780), іконоборець. Із рабів слов'янського походження[1]. Був євнухом.[2]

Микита I Константинопольський
77-й Патріарх Константинопольський
16 листопада 766 — 6 лютого 780
Обрання: 16 листопада 766
Попередник: Костянтин II
Наступник: Павло IV
 
Діяльність: священник, євнух
Народження: невідомо
Смерть: 6 лютого 780(0780-02-06)
Константинополь

Біографія ред.

Микита був обраний патріархом Константинопольським після опали та заслання патріарха Костянтина II. За повідомленням Феофана Сповідника:

  16 листопада місяця, 5 індиктіона, за указом царя висвячений у патріархи Константипопольські беззаконно Микита, євнух із слов'ян…  

— Джерело Феофан Сповідник Хронографія. л. м. 6258, р. х. 758 (766)

Антон Карташов зазначає, що Микита був «безликою та слухняною людиною»[3]. Незабаром після свого обрання на патріарший престол він брав участь у влаштованій імператором Костянтином Компронімом церемонії позбавлення сану та анафемування патріарха Костянтина II.

Незабаром після сходження на патріарший престол Микита наказав зіскребти мозаїчні іконописні зображення в патріаршому палаці, винести з нього різьблені ікони, а фрески замазати[4] .

У 768 році Микита повінчав сина імператора Костянтина майбутнього імператора Лева IV з Іриною, яка, ставши регентом при малолітньому імператорі Костянтині VI, стала ініціатором скликання Сьомого Вселенського собору, який проголосив догмат іконошанування.

Помер патріарх Микита I 6 лютого 780 року[5].

Примітки ред.

  1. Dvorník, František. Byzantské misie u Slovanů. — Praha : Vyšehrad, 1970. — С. 61.
  2. George Crabb (1833). Universal Historical Dictionary: Or, Explanation of the Names of Persons and Places in the Departments of Biblical, Political, and Ecclesiastical History, Mythology, Heraldry, Biography, Bibliography, Geography, and Numismatics.
  3. Константиново гонение // Карташёв А. В. Вселенские соборы
  4. Феофан Сповідник. Хронография. л. м. 6259, р. х. 759 (767)
  5. Феофан Сповідник. Хронография. л. м. 6272, р. х. 772 (780)

Посилання ред.