Ірина Афінська

правляча імператорка Візантії (797-802)

Свята Ірина Афінська (грец. Εἰρήνη ἡ Αθηναία, 752, Афіни — 9 серпня 803, Лесбос) — правляча імператорка Візантії з 797 по 802 рік.

Ірина Афінська
грец. Εἰρήνη ἡ Αθηναία
Ірина Афінська
Ірина Афінська
Ірина Афінська — зображення 10 ст. у венеціанському Пала д'Оро.
Імператор
Початок правління: 797
Кінець правління: 802

Попередник: Костянтин VI
Наступник: Никифор I

Дата народження: 752(0752)
Місце народження: Афіни
Країна: Східної Римської імперії
Дата смерті: 9 серпня 803(0803-08-09)
Місце смерті: Лесбос[1]
Поховання Церква Дванадцяти апостолів
Діти: Костянтин VI

Біографія ред.

Народилася близько 752 року в Афінах. Була сиротою, виховувалася в родині дядька, патриція Костянтина Сарантапекоса, який, імовірно, був стратегом у місцевому фемі.

У 769 році шлюбиться з Левом IV Хозаром, який стає імператором Візантії у 775 році. У січні 771 року народжує сина і майбутнього імператора Візантії — Костянтина VI.

Після смерті Лева IV у 780 році неповнолітній Костянтин VI стає імператорм Візантії, а Ірина нетривало править при ньому регенткою. Потім осліплює сина та після його смерті у 797 році стає імператоркою Візантії.

Правління не було успішним. Поки Ірина підтримує розбудову армії, міністри поринають у чвари між собою. Знижує податки для завоювання популярності, але це ускладнює фінансову ситуацію держави.

Правління Ірини припадає на епоху іконоборства. Сама Ірина належала до партії шанувальників ікон. У 787 вона скликає Другий Нікейський собор, на якому припинено іконоборство та визначено надавати пошану іконам.

 
Солідус Ірини Афінської

Під час її правління постали також проблеми юридичного плану: за римським правом жінка не могла керувати військами. Позаяк місце командувача військ міг займати лише імператор, жінка не могла бути імператоркою. Тому офіційно місце римського імператора було вакантним, і папа Лев III коронував Карла Великого у 800 році як римського імператора. Згідно з Феофаном Карл навіть планував одружитися з Іриною для легалізації свого правління на сході. Однак ці плани не збулися, бо Ірину у 802 році усунуто з трону та замінено міністром фінансів Никифором. Михаїл I Рангаве у 812 році підтвердив Карлові титул імператора.

Ірина Афінська померла у 803 році у вигнанні.

Ушанування пам'яті ред.

Вшанована на Поверсі спадщини Джуді Чикаго.

Канонізація ред.

Християнська Свята. За її заслуги у боротьбі проти Іконоборства та скликанні Сьомого Вселенського собору була Канонізована як Свята Благовірна Авґуста Ірена. День Пам'яті - 9 серпня.

Див. також ред.

Примітки ред.

Посилання ред.

Lynda Garland:Ірина Афінська у De Imperatoribus Romanis [Архівовано 17 березня 2015 у Wayback Machine.](англ.)