Мері Елізабет Барбер
Мері Елізабет Бавкер, у шлюбі Барбер (англ. Mary Elizabeth Barber; 5 січня 1818, Саут-Ньютон[en], Вілтшир — 4 вересня 1899, Пітермаріцбург, Південна Африка) — англійська ботанікиня, ентомологиня і орнітологиня. Не маючи спеціальної освіти, зробила значний внесок у вивчення флори і фауни Південної Африки.
| Мері Елізабет Барбер | |
|---|---|
| англ. Mary Elizabeth Barber | |
 | |
| Народилася |
5 січня 1818[1][2] Вілтшир, Велика Британія |
| Померла |
4 вересня 1899[1][2] (81 рік) Пітермаріцбург, ПАР |
| Місце проживання | Albany[d] |
| Країна |
.svg){kind=small} Сполучене Королівство |
| Діяльність | орнітологиня, ентомологиня, ботанік, наукова ілюстраторка, ботанічна колекціонерка, натуралістка, поетка, художниця |
| Галузь | ботаніка і ентомологія |
| Брати, сестри | James Henry Bowkerd[3] |
| Діти |
Frederick Hugh Barberd[3] Henry Barberd[3] |
 Мері Елізабет Барбер у Вікісховищі | |
Життєпис ред.
Народилася в Саут-Ньютоні (Вілтшир) 1818 року дев'ятою дитиною (і першою донькою) в родині Майлза Бавкера, фермера і скотаря, та Анни-Марії. 1820 року, незабаром після народження Мері, її сім'я приєдналася до числа британських поселенців у Капській колонії (Південна Африка), оскільки уряд пообіцяв виділити кожному осілому, старшому від 18 років, по сто акрів землі. Бавкери оселилися в Олбані[en], поблизу Грейамстауна[en]. Незабаром батько заснував там фермерську школу для власних дітей і дітей робочих ферми. У школі, серед інших предметів, викладалася історія природи; крім того, діти вивчали місцеву природу, ведучи спостереження за рослинами і тваринами[4]. Головним учителем Мері став її старший брат Джон, під чиїм керівництвом вона вивчала місцеві мінерали і копалини. Кілька її братів стали натуралістами і колекціонерами археологічних артефактів[4][5].
Інтерес Мері Бавкер до природничих наук особливо зріс, коли вона прочитала книгу «Види південноафриканських рослин» Вільяма Генрі Гарві — першу значну працю в галузі ботаніки, видану в Південній Африці. У ній автор просив читачів надсилати йому зразки рослин, знайдених у їхній місцевості, щоб він міг написати повноцінний огляд флори Капського півострова. Бавкер вступила з науковцем у листування, посилаючи йому насіння і зразки рослин, що той згодом відзначив у своїй Flora Capensis. Їхнє листування тривало майже 30 рокуів, і за цей час Бавкер надіслала близько тисячі зразків із супровідними нотатками. На її честь і на честь її брата Джеймса[en] Гарві назвав деякі роди і види описаних ним рослин[4].
1842 року Мері Бавкер вступила в шлюб з Фредеріком Вільямом Барбером, фермером з хімічною освітою. Це був період постійних конфліктів між британськими поселенцями і місцевим населенням, і чоловік часто відлучався, беручи участь у боях. Мері Барбер, залишаючись сама з малими дітьми, продовжувала займатися ботанікою, а також захопилася спостереженням за птахами. Пізніше, під впливом брата Джеймса, вона почала цікавитися ентомологією, зокрема, африканськими метеликами. 1863 року вона познайомилася з ентомологом Роландом Трайменом[en] , який тоді працював у Південній Африці і збирав матеріал для книги про місцевих метеликів, за участю її чоловіка. Бавкер приєдналася до роботи як ілюстраторка і протягом кількох років створювала замальовки метеликів, гусениць і лялечок, частину яких згодом використано як ілюстрації до праці «Південноафриканські метелики», опублікованої в Лондоні 1887 року за подвійним авторством Трайм і Бавкер[4].
Продовжуючи вивчати місцеві рослини, Мері Барбер не раз надсилала зразки в Ботанічні сади К'ю. 1885 року вона почала співпрацю з Джозефом Гукером, яка тривала протягом наступних 30 років. Завдяки Гукеру про наукові досягнення Мері Барбер стало відомо в Британії. 1866 року Гукер опублікував у Curtis's Botanical Magazine створену нею замальовку рослини Brachystelma barberiae, названу Гарві на її честь. Гукер також ознайомив з її роботами Чарлза Дарвіна, який порекомендував до публікації її роботу про запилення бджолами-теслями вічнозеленої рослини Duvernoia adhatodoides і, пізніше, її спостереження про варіативність забарвлення гусениць і лялечок метелика Papilio nireus. Роботу Мері Барбер про рід Aloe опубліковано в журналі Королівського садівничого товариства. Останньою її роботою стала опублікована посмертно стаття про стапелії: вона особливо цікавилася цим родом сукулентів і відкрила два нови види роду (Stapelia glabricaulis і Stapelia jucunda[5])[4].
Виявлення 1867 року алмазів у долині річок Вааль і Оранжевої привабило в цю область безліч людей, зокрема й чоловіка Барбер. Мері з синами приєднались до нього. У цій місцевості вона зацікавилась геологією та археологією і почала збирати скам'янілості й доісторичні артефакти (скребки, наконечники списів), які потім передала в Південноафриканський музей. Вона написала серію статей про умови життя і побут видобувачів алмазів. 1872 року засновано Південноафриканське філософське товариство, і Мері Барбер отримала запрошення стати його членкинею. Згодом у виданнях товариства опубліковано дві її роботи[6].
1879 року алмазна ділянка Барбера повністю виробилась, і він, щоб змінити обстановку, вирушив у Англію. Мері залишалася в Кімберлі ще два роки, а потім продала власність. Протягом наступних років вона жила взимку з братом Джеймсом у Дурбані, а літо проводила з синами, які стали успішними золотошукачами. 1882 року Мері Барбер обрана член-кореспонденткою Віденського орнітологічного товариства. 1889 року вона з синами возз'єдналася з чоловіком в Англії, і деякий час родила подорожувала Європою, після чого повернулися в Південну Африку. Чоловік помер 1891 року.
Мері Барбер померла в будинку дочки в Пітермаріцбурзі 4 вересня 1899 року[6].
На честь Мері Барбер названо рід рослин Barberetta. Зібрані нею зразки рослин зберігаються в музеї Грейамстауна, в Трініті Коледжі в Дубліні і в колекції Ботанічних садів у К'ю[6].
Примітки ред.
- ↑ а б http://sdei.senckenberg.de/biographies/information.php?id=1382
- ↑ а б Biographical Database of Southern African Science — 2002.
- ↑ а б в COHEN A. Mary Elizabeth Barber: South Africa's first lady natural historian // Arch. Nat. Hist. — EUP, 2000. — Vol. 27, Iss. 2. — P. 187–208. — ISSN 0260-9541; 1755-6260 — doi:10.3366/ANH.2000.27.2.187
- ↑ а б в г д Ladies in the Laboratory III, 2010, с. 10.
- ↑ а б Biographical Database of Southern African Science.
- ↑ а б в Ladies in the Laboratory III, 2010, с. 11.
Література ред.
- Mary R. S. Creese, Thomas M. Creese. Ladies in the Laboratory III: South African, Australian, New Zealand, and Canadian Women in Science: Nineteenth and Early Twentieth Centuries. — Scarecrow Press, 2010. — P. 9—12.
Посилання ред.
- C. Plug. Barber, Mrs Mary Elizabeth. S2A3 Biographical Database of Southern African Science (англ.).