Мері Ворнок, баронеса Ворнок
Гелен Мері Ворнок, баронеса Ворнок (при народженні Вільсон; 14 квітня 1924 — 20 березня 2019) — англійська філософиня моралі, освіти та розуму, письменниця екзистенціалізму.
.svg){kind=small}
Життєпис ред.
Ранні роки життя та освіта ред.
Народилася 14 квітня 1924 року[8] в Вінчестері, Англія, і була наймолодшою із семи дітей. Її мати Етель була дочкою успішного банкіра та фінансиста Фелікса Шустера.[9] Батько Арчібальд Едвард Вілсон (1875—1923) був хатнім майстром і викладачем німецької мови в коледжі Вінчестер і помер до її народження.[10][11] Мати більше не виходила заміж.[12]
Ворнок виховували її мати та няня. Вона ніколи не знала свого старшого брата Малькольма (1907—1969), який мав аутизм. Про нього піклувались в будинку пристарілих, останні дні він провів у лікарні Дорсету. Ще один брат помер дуже молодим. Інший її брат, Дункан Вілсон (1911—1983), був британським дипломатом, який став послом в Радянському Союзі до того, як взяти посаду майстра коледжу Корпус-Крісті в Кембриджі.[13] Коли дівчинці було сім місяців, сім'я переїхала в будинок Келсо, триповерховий вікторіанський будинок, нині музичний центр при коледжі Пітера Саймондса. Мері та її сестру Стефану доглядала в першу чергу сімейна няня. Отримала освіту в школі св. Світуна, Вінчестер, а потім у Польовій школі Пріора в містечку Гілдфорд в Сурреї.[13]
Зазначала, що в дитинстві її бентежила мати, що на вигляд відрізнялася від більшості людей, часто одягаючи довгий розпущений темно-червоний одяг і ходячи з вивернутими ногами. Однак коли дівчині було близько 15 років, вона почала захоплюватися ексцентричністю та незалежним мисленням своєї матері.[12]
Кар'єра ред.
Філософія ред.
У 1949–66 рр. Ворнок була стипендіаткою і викладачкою філософії в коледжі Сент-Х'ю, Оксфорд.[14] Окрім чоловіка Джеффрі Ворнока, тодішнього співробітника коледжу Магдалини, до цього кола в цей період входили філософи Берлін Ісайя, Стюарт Гемпшир, Девід Пірс та Пітер Стросон, а також автори Кінгслі Еміс і Девід Сесіл. Вона брала участь у радіодебатах з філософії, що транслювалися у Третій програмі. Її запросили писати про сучасну етику для серії, опублікованої Oxford University Press, яка привела Ворнок до вивчення Сартра та Екзистенціалізму, в результаті чого було опубліковано три книги між 1963 та 1970 рр.
Вона була науковою співробітницею в Коледжі Леді Маргарет з 1972 по 1976 рік. У 1976 р. Вона опублікувала книгу «Уява»[11] У 1976–84 рр. була старшою науковою співробітницею коледжу Св. Х'ю, а в 1985 році стала почесною співробітницею коледжу. Працювала господинею коледжу Гіртон, Кембридзький 1984—1991. У 1992 році вийшла на пенсію, але продовжувала працювати в громадських комітетах, писати та редагувати книги, зокрема «Використання філософії» (1992), «Уява та час» (1994) та «Керівництво з етики розумної людини» (1998). У 1992 році читала лекції Гіффорда під назвою «Уява та розуміння» в Університеті Глазго.[15] У 2000 році була запрошеною професоркою риторики в Лондонському коледжі Грешем.[16]
Багато писала про етику, екзистенціалізм та філософію розуму.[17]
Освіта ред.
На початку 1960-х років, ще викладаючи в коледжі Сент-Х'ю, Ворнок зайняла місце в Оксфордширському місцевому управлінні освіти. З 1966 по 1972 р. вона була директором Оксфордської середньої школи для дівчат, відмовившись від посади, коли її чоловіка призначили директором Хартфордського коледжу в Оксфорді.[9][11] Наприкінці 1970-х вона видала три книги на тему освіти. У 1980-х і 1990-х роках вона написала колонку до «Освітньої добавки Times», а також брошуру «Університети: пізнаючи наші думки», а в 1985 році прочитала лекцію Річарда Дімблбі на тему «Вчитель навчає себе».
Мовлення ред.
Ворнок була членом Незалежного управління мовлення з 1972 по 83 рік. У 1980 році її розглядали на посаду голови Ради керівників BBC.
Особисте життя ред.
Одружилася з Джеффрі Ворноком, пізніше проректором Оксфордського університету в 1949 році. У них було два сини й три дочки; він помер у 1995 році.[18] Померла у 94 роки 20 березня 2019 року.[19]
Праці ред.
Як голова слідчих комітетів:
- Звіт Ворнок (1978): Особливі освітні потреби (звіт слідчого комітету з питань виховання дітей та молоді з обмеженими можливостями)
- Звіт Ворнок (1984): Звіт Комітету з розслідування запліднення та ембріології людини
- Ворнок, Мері (1978). Задоволення особливих освітніх потреб: короткий путівник пані Мері Ворнок до звіту Комітету з розслідування з питань виховання дітей та молоді з обмеженими можливостями.[20]
Як авторка:
- Етика з 1900 року (Oxford University Press, 1960); ISBN 0-9753662-2-X
- Філософія Сартра (Hutchinson University Press, 1963)[11]
- Екзистенціалістська етика (London: Palgrave Macmillan, New York: Springer, 1967) ISBN 9780333011782[11]
- Екзистенціалізм (Oxford Paperbacks, 1970) ISBN 0-19-888052-9[11]
- Уява (1976) ISBN 9780520037243[11]
- Школи думки (Faber and Faber, 1977); ISBN 0-571-11161-0
- Пам'ять (1987) ISBN 9780571147830
- Використання філософії (Blackwell, 1992) ISBN 9780631185833[11]
- Уява і час (Blackwell Publishers, 1994) ISBN 0-631-19019-8[11]
- Мері Ворнок: Мемуар — Люди та місця (Duckworth, 2001); ISBN 0-7156-2955-7, ISBN 0-7156-3141-1
- Making Babies: Is There a Right To Have Children? (2001) ISBN 9780192805003
- Керівництво з етики розумної людини (1998) ISBN 9780715646151[11]
- Природа і смертність: спогади філософа в суспільному житті (2004); ISBN 0-8264-7323-7
- Керівництво розумної людини з етики (Duckworth, 2004); ISBN 0-7156-3320-1
- Легка смерть, з Елізабет Макдональд (OUP, 2008) ISBN 9780199561841
- Нечесний перед Богом: Про утримання релігії поза політикою (Continuum, 2010); ISBN 978-1-4411-2712-9
- Критичні роздуми про право власності (Edward Elgar, 2015); ISBN 978-1-78195-547-5[11]
Як редакторка:
- Сартр: Збірник критичних нарисів (1971)[12]
- Жінки-філософи, London, J. M. Dent (1996) ISBN 9780460877381[11]
- Мистецтво для всіх?: Їхня політика та наша культура (2000; з Марком Воллінгером) ISBN 978-0953977208[12]
Примітки ред.
- ↑ а б Czech National Authority Database
- ↑ а б http://www.wikiwand.com/en/Mary_Warnock,_Baroness_Warnock
- ↑ https://www.giffordlectures.org/lecturers/mary-warnock
- ↑ https://www.thebritishacademy.ac.uk/fellows/mary-warnock-FBA-hon
- ↑ http://www.wikiwand.com/en/1984_New_Year_Honours
- ↑ а б Lundy D. R. The Peerage
- ↑ а б в г Kindred Britain
- ↑ Rubinstein, William D.; Jolles, Michael; Rubinstein, Hilary L. (22 лютого 2011). The Palgrave Dictionary of Anglo-Jewish History. Palgrave Macmillan. ISBN 9781403939104 — через Google Books.
{{cite book}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Brown, Andrew. The practical philosopher. The Guardian. Архів оригіналу за 12 жовтня 2019. Процитовано 16 березня 2021.
- ↑ Devlin, Hannah (21 березня 2019). Philosopher Mary Warnock dies aged 94. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 31 серпня 2019. Процитовано 21 березня 2019.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н O'Grady, Jane. Lady Warnock obituary. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 30 жовтня 2019. Процитовано 16 березня 2021.
- ↑ а б в г Mary Warnock. The Gifford Lectures. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 16 березня 2021.
- ↑ а б . BBC.
{{cite episode}}: Пропущений або порожній|title=(довідка) - ↑ Girton College, Past Mistresses. Girton College, Cambridge. Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 16 березня 2021.
- ↑ Imagination and Understanding. The Gifford Lectures. Архів оригіналу за 22 березня 2019. Процитовано 16 березня 2021.
- ↑ List of professors. Gresham College.
{{cite web}}:|archive-url=вимагає|archive-date=(довідка) - ↑ Honderich, Ted (1995). The Oxford Companion to Philosophy (вид. 1. publ.). Oxford: Oxford University Press. с. 907. ISBN 0-19-866132-0.
- ↑ Belief transcript: Mary Warnock interview. Wayback Machine.
{{cite web}}:|archive-url=вимагає|archive-date=(довідка) - ↑ Devlin, Hannah. Philosopher Mary Warnock dies aged 94. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Архів оригіналу за 31 серпня 2019.
- ↑ Digitisation activities. Bopcris.ac.uk. Архів оригіналу за 29 вересня 2007. Процитовано 12 серпня 2011.
| Вікіцитати містять висловлювання від або про: Мері Ворнок, баронеса Ворнок |
Посилання ред.
- Топ 10 філософських книжок Мері Ворнок
- The Practical Philosopher
- Ethics Bites interview on The Right to Have A Baby [Philosophy Bites audio and transcript]
- Philosophy Bites interviews on Philosophy and Public Life and on Sartre's Existentialism
- Biography and summary of Gifford Lectures by Dr Brannon Hancock
- Philosopher Mary Warnock dies aged 94 Guardian Books obituary by Hannah Devlin
- Baroness Warnock obituary in The Sunday Times
- Obituary: Baroness Warnock by Andrew McKie for The Herald
- Baroness Mary Warnock, LMH alumna (1924—2019) Lady Margaret Hall death notice.