Менкалінан

друга за яскравістю зоря в сузір'ї Візничого
HD40183
Дані дослідження
Епоха J2000,0
Сузір'я
Пряме піднесення 5г 59х 31,72с
Схилення +44° 56′ 50,8″
Видима величина (V) 1,90[1]
Характеристики
Спектральний клас A1
показник кольору U−B 0,05
яскравість B 1,989 ± 0,005[2]
показник кольору B−V 0,077 ± 0,006[2]
яскравість V 1,904 ± 0,005[2]
Тип змінності
Дані фотометрії Стрьомґрена
колір b−y 0,02
індекс m1 0,17
індекс c1 1,09
індекс Hβ 2,89[1]
Дані фотометрії Гіппаркос
Максимальна яскравість 1,900[2]
Мінімальна яскравість 1,970[2]
Астрометрія
Власний рух (μ) за пр. піднес.: −56,41 ± 0,70[2] мас/рік

за схиленням: −0,88 ± 0,37[2] мас/рік

Паралакс (π) 39,72 ± 0,78[2] мас
Відстань 82,11 світлових років
25,18 парсек
Подробиці
Маса M
Обертання Vsin(i)=40[3]км/сек
Інші позначення
*be Aur,

Menkalinan, HD 40183, HIP 28360, HR 2088, BD+44 1328, 34 Aurigae, ADS 4556, FK5 227,

SAO 40750.
Посилання
SIMBADдані для HD40183

Менкалінан (лат. Menkalinan, β Aur / Бета Візничого)[4][5], також HD40183 — друга за яскравістю зоря у сузір'ї Візничого, хімічно пекулярна зоря спектрального класу A1, що має видиму зоряну величину в смузі V приблизно 1,9[1]. Вона розташована на відстані близько 82,1 світлового року від Сонця[2].

Фізичні характеристики ред.

Зоря HD40183 обертається порівняно повільно навколо своєї осі. Проєкція її екваторіальної швидкості на промінь зору становить Vsin(i)= 40 км/сек[3].

Пекулярний хімічний вміст ред.

Магнітне поле ред.

Спектр даної зорі вказує на наявність магнітного поля в її зоряній атмосфері. Напруженість повздовжної компоненти поля оціненої з аналізу становить 100,8 ± 157,6 гаус[6].

Див. також ред.

Джерела ред.

  1. а б в Renson P., Manfroid J., General catalogue of Ap, HgMn and Am stars, 2009, A&A…498..961
  2. а б в г д е ж и к ESA, 1997, The Hipparcos Catalogue, ESA SP-1200
  3. а б Royer F. et al. 2002, 'Rotational velocities of A-type stars', Astron. & Astrophys. 393, 897
  4. Kunitzsch, Paul; Smart, Tim (2006). A Dictionary of Modern star Names: A Short Guide to 254 Star Names and Their Derivations (вид. 2nd rev.). Cambridge, Massachusetts: Sky Pub. ISBN 978-1-931559-44-7.
  5. IAU Catalog of Star Names. Процитовано 28 липня 2016.
  6. Bychkov V.D., Bychkova L.V., Madej J., 2003, 'Catalogue of averaged stellar effective magnetic fields', Astron. Astrophys. 407, 631