Вікіпедія

Меморіал Слави і Пам'яті (Катеринівка)

меморіальний комплекс, встановлений на місці поховання воїнів, що під час Другої світової війни загинули за визволення села Катеринівка

Меморіал Слави і Пам'яті  села Катеринівка (Братська могила радянських воїнів) — меморіальний комплекс, встановлений на місці поховання воїнів, що під час Другої світової війни загинули за визволення села Катеринівка.[1]

Меморіал Слави і Пам'яті села Катеринівка
48°55′39″ пн. ш. 36°19′18″ сх. д. / 48.92750° пн. ш. 36.32167° сх. д. / 48.92750; 36.32167Координати: 48°55′39″ пн. ш. 36°19′18″ сх. д. / 48.92750° пн. ш. 36.32167° сх. д. / 48.92750; 36.32167
Тип пам'ятник
Країна  Україна
Розташування Катеринівка, центр села
Автор проєкту Фоменко
Будівник Харківська скульптурна фабрика
Скульптор Корольков
Матеріал граніт, мармур, залізобетон
Встановлено 1990 рік
Меморіал Слави і Пам'яті (Катеринівка). Карта розташування: Україна
Меморіал Слави і Пам'яті (Катеринівка)
Меморіал Слави і Пам'яті (Катеринівка) (Україна)
Мапа

Братська могила занесена до переліку Пам'яток історії Лозівського району.

За даними облікової картки військового поховання, у братській могилі розміром 6х8 м знаходяться тіла 48 військовослужбовців, які загинули або померли від ран у січні-травні 1942 року, лютому-березні та вересні 1943 року на території села Катеринівка.[2]

Історія створення ред.

Після закінчення Другої світової війни на території сучасного села Катеринівка було виявлено дві братські могили загиблих воїнів: одну у селі Лозова (нині вулиця Першотравнева), другу – у селі Катеринівка (нині вулиця імені Г.С.Могильченка).[3]

На початку 50-х років тіла з обох братських могил було перепоховано в центрі села Катеринівка поблизу сільської ради та контори колгоспу імені Орджонікідзе.[2]

Поховання було обгороджене парканом, обсаджене кленами, берестами та квітами. Пам’ятник зображав постать солдата з автоматом зі схиленою у скорботі непокритою головою. В постамент було вмуровано дошку з прізвищами похованих воїнів.[4]

6 листопада 1990 року в Катеринівці відбулося урочисте відкриття Меморіалу Слави та Пам’яті. Право відкрити скульптурну групу було надане учасникам Другої світової війни, меморіальні плити з прізвищами загиблих воїнів відкрили ветерани 35-ї гвардійської дивізії, які 15 вересня 1943 року остаточно визволили Катеринівку від нацистських військ. Меморіальні плити з прізвищами мешканців Катеринівської сільської ради, які не повернулися з війни, відкрили вдови полеглих.[5]

Опис ред.

Меморіал Слави і Пам'яті знаходиться в центрі села Катеринівка, неподалік від сільського Будинку культури. Над братською могилою встановлено скульптурну композицію з трьох солдатських голів, які символізують співдружність повітряних сил, сухопутних військ та флоту. Перед нею – постамент для покладення квітів та Вічний вогонь. Поруч на гранітному постаменті встановлено дві чорні мармурові дошки з написом: «1941-1945. Довічна слава вам. Довічна пам’ять». Поруч з ними стоять три меморіальні плити, на яких викарбувано імена загиблих у боях за Катеринівку. Праворуч від скульптури розміщено 11 меморіальних плит з прізвищами катеринівців, які загинули чи зникли безвісти на фронтах Другої світової війни.[6].

Композицію меморіалу завершує танк Т-54, встановлений на честь уродженця Катеринівки, видатного танкового конструктора Миколи Олексійовича Кучеренка.[7]

Поруч з меморіалом росте березовий сквер, щороку висаджуються квіти. В урочисті та пам’ятні дні на Меморіалі Слави та Пам'яті проходять мітинги з покладанням квітів, районні заходи, обласні естафети пам'яті.[8] Згідно з традиціями села Катеринівка сюди приносять квіти молодята після обряду одруження, учні Катеринівського ліцею після святкових лінійок у День знань та День останнього дзвоника, а також випускники ліцею перед початком випускного вечора. Під час урочистих заходів старшокласники несуть тут Почесну варту. [9]

  •  
    Меморіал Слави і Пам’яті села Катеринівка
  •  
    Меморіал Слави і Пам’яті села Катеринівка
  •  
    Меморіал Слави і Пам’яті села Катеринівка
  •  
    Меморіал Слави і Пам’яті села Катеринівка

Танк Т-54 ред.

Танк Т-54 на Меморіалі Слави і Пам'яті села Катеринівка встановлено на честь відомого танкового конструктора Миколи Олексійовича Кучеренка, який народився у селі Катеринівка. На бетонному постаменті розміщено пам’ятну дошку з написом «Миколі Олексійовичу Кучеренку – нашому земляку, одному з творців танка Т-34».[10]

Встановленню танка Т-54 у Катеринівці сприяла дочка Миколи Олексійовича Кучеренка, відома письменниця Лариса Васильєва, авторка книг "Книга об отце" та "Николай Кучеренко. Пятьдесят лет в битве за танки СССР". На честь відкриття меморіалу Л.М.Васильєва надіслала катеринівцям вітальний лист зі словами вдячності за збереження пам'яті про батька.[11]

Список воїнів, похованих у братській могилі села Катеринівка ред.

На час відкриття меморіалу було відомо 26 прізвищ загиблих, 22 залишалися невідомими.[6]. На сьогодні встановлено прізвища всіх 48 воїнів, похованих у братській могилі села Катеринівка.[12] [13]

Список мешканців Катеринівської сільської ради, які загинули під час Другої світової війни ред.

На 11 меморіальних плитах викарбувано прізвища 264 мешканців Катеринівської сільської ради (на той час до неї входили села Катеринівка та Світловщина), які загинули чи пропали безвісти у роки Другої світової війни.[6] [14]

  •  
    Не повернулися з війни 01
  •  
    Не повернулися з війни 02
  •  
    Не повернулися з війни 03
  •  
    Не повернулися з війни 04
  •  
    Не повернулися з війни 05
  •  
    Не повернулися з війни 06
  •  
    Не повернулися з війни 07
  •  
    Не повернулися з війни 08
  •  
    Не повернулися з війни 09
  •  
    Не повернулися з війни 10
  •  
    Не повернулися з війни 11
  •  
    Не повернулися з війни 12
  •  
    Не повернулися з війни 13

Список загиблих підпільників, партизанів та мирних громадян ред.

  • Клименко Михайло Григорович. 1908 р.н. с. Катеринівка. Партизан. Пропав без вісті 1.04.1942.[15]
  • Марецький Василь Петрович, с. Катеринівка. Розстріляний 16 березня 1943 року за ухилення від примусової евакуації.[16]
  • Свергуненко Петро Самійлович, с. Катеринівка. Працівник колгоспу імені Орджонікідзе. Заарештований влітку 1942 року, відправлений до Харкова, у в'язницю СД на Раднаркомівській вулиці. Розстріляний того ж року.[18] [19]
  • Червонець Лука Іванович, с. Катеринівка. Інструктор Лозівського райвиконкому, член розвідувально-диверсійної групи Радкевича. У грудні 1941 року під час виконання завдання щодо порушення зв’язку між Лозовою і Слов'янськом був поранений, схоплений ворогами і на початку 1942 року розстріляний.[20]

Примітки ред.

  1. ↑ Цей день Перемоги // Степовик. - 1995. - 11 трав. - С.1.
  2. ↑ а б Облікова карта військового поховання № 846[недоступне посилання]
  3. ↑ Книга учета военных кладбищ и братских и индивидуальных могил погибших военнослужащих и партизан в период Великой Отечественной войны 1941-1945 годов по Харьковской обл., 1950. - 260 с. - С.200.
  4. ↑ Козороз О.Г. Гордість Лозівщини - моя Катеринівка (події, люди, долі). – Х. : Финарт, 2014. - 416 с. - ISBN 978-617-7211-33-3. - с.134
  5. ↑ Відкрито! // Колгоспна правда. - 1990. - 15 лист. - с.1
  6. ↑ а б в Довічна пам'ять//Колгоспна правда. - 1990. - 7 лист. - с.1.
  7. ↑ Конструктор "Тридцятьчетвірки" // Колгоспна правда. - 1990. - 13 верес. - с.1
  8. ↑ Естафета пам'яті. Тих днів не змовкне слава[недоступне посилання]
  9. ↑ http://katerynivskash.ucoz.ua/news/rajonnij_miting_prisvjachenij_dnju_peremogi_nad_nacizmom_u_drugij_svitovij_vijni/2016-05-06-223
  10. ↑ Козороз О.Г. Наша гордість і слава // Голос Лозівщини. - 2007. – 21 груд. - с.2.
  11. ↑ Козороз О.Г. Гордість Лозівщини - моя Катеринівка (події, люди, долі). – Х. : Финарт, 2014. - 416 с. - ISBN 978-617-7211-33-3. - С.257, 266
  12. ↑ Список солдат облікової картки № 846 (ВВВ)[недоступне посилання]
  13. ↑ Донесение о безвозвратных потерях № 2739 от 06.03.1942. Штаб 270 сд
  14. ↑ Книга пам'яті України. Харківська область. Кн. 10 : Лозівський, Нововодолазький райони / голова гол.ред.кол. І. О. Герасимов ; керівник обл.редкол. О.Л.Сидоренко. — Х. : Наук. ред. Харків. обл. вид. Книги Пам'яті України, 1995. — ISBN 5-7707-7480-0. — 656 с. - с.30-364
  15. ↑ Книга Скорботи України. Харківська область. Кн. 3 / голова гол.ред.кол. І. О. Герасимов ; керівник обл.редкол. О.І.Терехов. — Х. : Комунальний заклад Обл. пошук.-видавн. наук. ред. Книги Пам'яті України, 2007. — ISBN 5-88500-047-6. — 848 с. - с.495
  16. ↑ Книга Скорботи України. Харківська область. Кн. 3 / голова гол.ред.кол. І. О. Герасимов ; керівник обл.редкол. О.І.Терехов. — Х. : Комунальний заклад Обл. пошук.-видавн. наук. ред. Книги Пам'яті України, 2007. — ISBN 5-88500-047-6. — 848 с. - с.497
  17. ↑ Книга Скорботи України. Харківська область. Кн. 3 / голова гол.ред.кол. І. О. Герасимов ; керівник обл.редкол. О.І.Терехов. — Х. : Комунальний заклад Обл. пошук.-видавн. наук. ред. Книги Пам'яті України, 2007. — ISBN 5-88500-047-6. — 848 с. - с.498
  18. ↑ Книга Скорботи України. Харківська область. Кн. 3 / голова гол.ред.кол. І. О. Герасимов ; керівник обл.редкол. О.І.Терехов. — Х. : Комунальний заклад Обл. пошук.-видавн. наук. ред. Книги Пам'яті України, 2007. — ISBN 5-88500-047-6. — 848 с. - с.500
  19. ↑ В переддень сорокаріччя... // Колгоспна правда. - 1983. - 15 верес. - с.2.
  20. ↑ Книга Скорботи України. Харківська область. Кн. 3 / голова гол.ред.кол. І. О. Герасимов ; керівник обл.редкол. О.І.Терехов. — Х. : Комунальний заклад Обл. пошук.-видавн. наук. ред. Книги Пам'яті України, 2007. — ISBN 5-88500-047-6. — 848 с. - с.488,501-502
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Меморіал_Слави_і_Пам%27яті_(Катеринівка)&oldid=40099691