Вікіпедія

Мелікян Бабкен Людвигович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мелікян.

Бабкен Людвигович Мелікян (вірм. Բաբկեն Լյուդվիգի Մելիքյան; нар. 3 квітня 1960, Єреван, Вірменська РСР) — радянський, вірменський та ліванський футболіст та тренер, виступав на позиції нападника та півзахисника.

Ф
Бабкен Мелікян
Особисті дані
Повне ім'я Бабкен Людвигович
Мелікян
Народження 3 квітня 1960(1960-04-03) (64 роки)
  Єреван, Вірменська РСР
Зріст 176 см
Вага 74 кг
Громадянство СРСР,
Вірменія,
Ліван
Позиція нападник,
півзахисник
Юнацькі клуби
1971—197? СРСР РСДЮШОР (Єреван)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1977 СРСР СКІФ (Є) 9 (0)
1978—1984 СРСР «Арарат» (Є) 199 (29)
1985—1986 СРСР СКА (Од) 46 (12)
1986 СРСР «Дніпро» (Дніпроп.) 3 (0)
1987 СРСР «Спартак» (М) 8 (1)
1987 СРСР «Котайк» (К) 18 (5)
1988—1991 СРСР «Арарат» (Є) 103 (14)
1992—1998 Ліван «Оменмен» ? (?)
1998—2000 Ліван «Саджес» ? (5)
2000—2001 Ліван «Оменмен» ? (0)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
Ліван Ліван 1+ (З)
Тренерська діяльність**
Сезони Команда Місце
2009
2010 		Вірменія «Міка» (Мл)
Вірменія «Кілікія»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра ред.

Вихованець єреванського РСДЮШОР, в якій займався з 1971 року. Дорослу футбольну кар'єру розпочав у 1977 році у футболці єреванського СКІФа, який виступав у Другій лізі радянського чемпіонату. У цьому турнірі Бабкен зіграв 9 поєдинків. А вже наступного року перейшов до «Арарату». Дебютував за нову команду 16 квітня 1978 року в програному (0:2) домашньому поєдинку 1/8 фіналу кубку СРСР проти донецького «Шахтаря». Мелікян вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[1]. У Вищій лізі чемпіонату СРСР дебютував 18 травня 1978 року в програному (0:2) домашньому поєдинку 7-о туру проти одеського «Чорноморця». Бабкен вийшов на поле на 46-й хвилині, замінивши Андраніка Хачатряна[2]. Вперше у футболці єреванського колективу відначився голом 29 липня 1978 року на 12-й хвилині переможного (1:0) виїзного поєдинку 18-о туру Вищої ліги СРСР проти ленінградського «Зеніту». Мелікян вийшов на поле в стартовому складі, а на 77-й хвилині його замінив Сергій Закарян[3]. У команді виступав протягом 7 років, був гравцем основної обойми.

У 1985 році відправився проходити військову службу в складі одеського СКА, яке на той час виступало в Другій союзній лізі. У складі одеських «армійців» був гравцем основної обойми, у Другій лізі зіграв 46 матчів та відзначився 12-а голами. По завершенні «служби» покинув СКА, але залишився в Україні. По ходу сезону 1986 року перейшов до дніпропетровського «Дніпра». Дебютував за «дніпрян» 14 червня 1986 року в програному (1:2) виїзному поєдинку 1/16 фіналу кубку СРСР проти запорізького «Металурга». Бабкен вийшов на поле в стартовому складі, а на 46-й хвилині його замінив Олександр Червоний[4]. Дебютував у Вищій лізі за дніпропетровський клуб 20 липня 1986 року в нічийному (1:1) виїзному поєдинку 18-о туру проти мінського «Динамо». Бабкен вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[5]. У чемпіонаті СРСР зіграв 3 поєдинки, 1 матч провів у кубку СРСР, ще 3 поєдинки відіграв у кубку Федерації футболу СРСР. В основному виступав за «дубль» дніпропетровців, у футболці якого провів 12 поєдинків та відзначився 4-а голами. Із завершенням чемпіонату 1986 року Мелікян покинув дніпропетровський «Дніпро».

З наступного року перебував у складі московського «Спартака». Дебют відбувся 10 березня 1987 року в переможному (3:1) виїзному поєдинку першого туру Вищої ліги проти тбіліського «Динамо». Мелікян вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[6]. Єдиним голом у футболці «спартаківців» відзначився 21 березня 1987 року на 14-й хвилині переможного (4:1) домашнього поєдинку третього туру Вищої ліги проти бакинського «Нефтчі». Бабкен вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[7]. Пробув в команді тільки половину сезону, за цей час у Вищій лізі зіграв 8 матчів (1 гол), ще 3 поєдинки відіграв у кубку Федерації. Окрім цього виступав за дубль москвичів — 6 матчів, 3 голи. Влітку того ж року перейшов в абовянський «Котайк». Дебютував за нову команду 28 липня 1987 року в нічийному (2:2) домашньому поєдинку 23-о туру Першої ліги проти кемеровського «Кузбасу». Бабкен вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч, а на 85-й хвилині відзначився дебютним голом за нову команду[8]. У першій союзній лізі зіграв 18 матчів та відзначився п'ятьма голами.

У 1988 році повернувся до «Арарату», зігравши 12 березня того ж року в поєдинку другого туру Вищої ліги проти вільнюського «Жальгіріса». Мелікян вийшов на поле на 60-й хвилині, замінивши Едуарда Вераняна[9]. Першим голом після повернення до єреванського клубу відзначився 18 квітня 1988 року на 41-й хвилині переможного (2:1) виїзного поєдинку шостого туру Вищої ліги проти тбіліського «Динамо». Мелікян вийшов на поле в стартовому складі та відіграв увесь матч[10]. У команді провів чотири сезони, був основним гравцем. У Вищій лізі зіграв 103 матчі (14 голів), у кубку — 11 (2 голи) та в кубку Федерації — 8 поєдинків. По завершенні сезону 1991 року залишив єреванський клуб.

Після розпаду СРСР виїхав до Лівану, де з 1992 по 1998 рік виступав за футбольну команду вірменської общини, бейрутський «Оменмен». Отримав ліванське громадянство. З 1998 по 2000 рік виступав за інший бейрутський колектив — «Саджес». У 2000 році повернувся до «Оменмену», де наступного року завершив кар'єру професіонального футболіста.

Кар'єра в збірній ред.

Завдяки ліванському громадянству, отриманому під час виступів у чемпіонаті цієї країни, отримав право виступати за національну збірну Лівану. У складі ліванської збірної відзначився трьома голами.

Кар'єра тренера ред.

Ще будучи гравцем ліванських клубів допомагав тренувати ці клуби. Був виконуючим обов'язки головного тренера футбольного клубу «Міка» з жовтня 2009 року й до кінця року. За 4 тури до закінчення чемпіонату 2010 року подав у відставку з поста головного тренера єреванської «Кілікії» Самвел Дарбинян. Замість досвідченого фахівця, який залишив клуб, був запрошений Бабці Мелікян[11]. У новому році команда з Мелікяном розпочала підготовку до нового сезону. Проведено були декілька тренувань. Керівництву клубу потрібно було підтвердити участь «Кілікії» в першості країни 2011 року та внести відповідні внески до 16 січня. Але ніяких підтверджень та оплат не здійснили в зазначений термін[12]. 26 січня керівництво клубу направило офіційний лист до Федерації футболу Вірменії, повідомивши, що команда розформовується і не зможе взяти участь в чемпіонаті Вірменії 2011 року через фінансові проблеми[13]. 31 січня ФФА офіційно прийняла рішення виключити «Кілікію» з усіх футбольних турнірів під егідою ФФА. Таким чином клуб припинив своє існування[14].

Досягнення ред.

Як гравця ред.

Як тренера ред.

Особисте життя ред.

Одружений на дочці олімпійського чемпіона з футболу Йожефа Беци[15].

Має сина, Арсена, також професіонального футболіста[16].

Примітки ред.

  1. ↑ «Арарат» (Єреван) - «Шахтар» (Донецьк) [Архівовано 16 листопада 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ «Арарат» (Єреван) - «Чорноморець» (Одеса) [Архівовано 16 листопада 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  3. ↑ «Зеніт» (Ленінград) - «Арарат» (Єреван) [Архівовано 16 листопада 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. ↑ «Металург» (Запоріжжя) - «Дніпро» (Дніпропетровськ) [Архівовано 16 листопада 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. ↑ «Динамо» (Мінськ) - «Дніпро» (Дніпропетровськ) [Архівовано 16 листопада 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. ↑ «Динамо» (Тбілісі) - «Спартак» (Москва) [Архівовано 16 листопада 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. ↑ «Спартак» (Москва) - «Нефтчі» (Баку). Архів оригіналу за 16 листопада 2018. Процитовано 15 листопада 2018.
  8. ↑ «Котайк» (Абовян) - «Кузбас» (Кемерово) [Архівовано 16 листопада 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. ↑ «Арарат» (Єреван) - «Жальгіріс» (Вільнюс) [Архівовано 16 листопада 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  10. ↑ «Динамо» (Тбілісі) - «Арарат» (Єреван) [Архівовано 16 листопада 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
  11. ↑ Самвел Дарбинян покинул пост главного тренера Киликии (рос.). Armsport.com. 20.10.2010. Архів оригіналу за 26 березня 2012. Процитовано 27.10.2010.
  12. ↑ Осталась одна «Киликия» [Архівовано 26 січня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
  13. ↑ Тренер «Киликии» пока надеется (рос.). Архів оригіналу за 4 квітня 2012.
  14. ↑ Официально: «Киликия» снята с соревнований (англ.). Архів оригіналу за 4 квітня 2012.
  15. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 23 грудня 2007. Процитовано 15 листопада 2018.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  16. ↑ Профіль Арсена Мелякяна [Архівовано 16 листопада 2018 у Wayback Machine.] на сайті footballfacts.ru (рос.)

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Мелікян_Бабкен_Людвигович&oldid=40712624