Відкрити головне меню

Олексій Миколайович Мельников (18 лютого (2 березня) 1900, Q19638887?, Росія — 17 серпня 1967(1967-08-17), Москва, СРСР) — радянський партійний і військовий діяч, 1-й секретар Молдавського обкому КП(б)У. Член Центральної Ревізійної Комісії ВКП(б) в 1939—1952 р.

Мельников Олексій Миколайович
Народився 18 лютого (2 березня) 1900
Q19638887?, Чембарський повіт[d], Пензенська губернія, Російська імперія
Помер 17 серпня 1967(1967-08-17) (67 років)
Москва, СРСР
Поховання Новодівочий цвинтар
Діяльність офіцер
Учасник Громадянська війна в Росії, Радянсько-фінська війна і німецько-радянська війна
Військове звання генерал-майор і корпусний комісар
Партія КПРС
Нагороди
орден Леніна орден Леніна орден Леніна орден Червоного Прапора орден Суворова 2 ступеня орден Кутузова II ступеня орден Кутузова II ступеня орден Червоної Зірки медаль «За оборону Сталінграда» медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «20 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «XX років Робітничо-Селянській Червоній Армії»

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився 18 лютого (2 березня) 1900(19000302) року в родині робітника-слюсаря в місті Чембар, тепер Бєлінський Пензенська область, Росія. У 1916 році закінчив два класи Чембарського міського училища. У лютому — жовтні 1916 р. — практикант лінійного наглядача Чембарської поштово-телеграфної контори. У жовтні 1916 — серпні 1918 р. — лінійний наглядач поштово-телеграфної контори в селі Луніно Мокшанського повіту Пензенської губернії.

У серпні 1918 — вересні 1920 р. — наглядач зв'язку військово-телеграфної станції штабу 26-ї стрілецької дивізії і штабу 5-ї армії РСЧА на Східному фронті.

Член ВКП(б) з грудня 1919 року.

У вересні 1920 — лютому 1921 р. — наглядач зв'язку військово-телеграфної станції штабу Західного фронту РСЧА. У лютому — травні 1921 р. — політичний комісар господарської команди 14-го стрілецького запасного полку і 3-ї окремої стрілецької бригади. У травні — вересні 1921 р. — начальник військово-телеграфної станції особливого відділу Західного фронту РСЧА та особливого прикордонного відділення № 5. У вересні 1921 — травні 1922 р. — військовий комісар адміністративно-господарської частини штабу військ Мінського району по боротьбі із бандитизмом.

У травні 1922 — вересні 1924 р. — військовий комісар окремої роти зв'язку 5-го стрілецького корпусу Білоруського військового округу (БВО). У вересні 1924 — жовтні 1926 р. — курсант окремої військово-політичної школи БВО в місті Смоленську.

У жовтні 1926 — грудні 1931 р. — військовий комісар окремої роти зв'язку, старший інструктор політичного відділу 29-ї стрілецької дивізії БВО. У грудні 1931 — січні 1933 р. — військовий комісар 5-го полку зв'язку БВО.

У січні 1933 — лютому 1935 р. — начальник політичного відділу машинно-тракторної станції (МТС) містечка Піщана Балтського району Молдавської АРСР.

У лютому 1935 — лютому 1936 р. — 1-й секретар Григоріопольського районного комітету КП(б)У Молдавської АРСР. У лютому 1936 — травні 1938 р. — 1-й секретар Чорнянського районного комітету КП(б)У Молдавської АРСР.

У травні 1938 — січні 1939 р. — 2-й секретар Молдавського обласного комітету КП(б)У.

У січні — травні 1939 р. — 1-й секретар Молдавського обласного комітету КП(б)У та 1-й секретар Тираспольського міського комітету КП(б)У.

У травні — липні 1939 р. — член Військової ради Київського особливого військового округу.

У липні 1939 — січні 1941 р. — член Військової ради Ленінградського військового округу. У січні — червні 1941 р. — слухач курсів удосконалення вищого політичного складу РСЧА. У липні — жовтні 1941 р. — член Військової ради Північно-Кавказького військового округу.

У жовтні 1941 — січні 1942 р. — 1-й член Військової ради 56-ї окремої армії Південного фронту. У січні — вересні 1942 р. — член Військової ради Сталінградського військового округу.

У вересні 1942 — липні 1946 р. — 1-й член Військової ради 28-ї армії Сталінградського, Південного, 1-го, 3-го, 4-го Українських, 1-го і 3-го Білоруських фронтів.

У липні — грудні 1946 р. — у розпорядженні Головного політичного управління у Москві. У грудні 1946 — червні 1949 р. — заступник начальника, начальник політичного відділу 57-го управління інженерних робіт Закавказького військового округу. У липні 1949 — липні 1952 р. — заступник із політичної частини начальника тилу Південно-Уральського військового округу. У липні 1952 — березні 1956 р. — заступник із політичної частини начальника проектно-технічного управління військ зв'язку Московського військового округу.

31 березня 1956 року — звільнений із кадрів радянської армії через хворобу, на пенсії в місті Москві.

ЗванняРедагувати

  • корпусний комісар (27.04.1939)
  • генерал-майор (6.12.1942)

НагородиРедагувати

ПосиланняРедагувати