Мельвіль Пупо
Мельві́ль Пупо́ (фр. Melvil Poupaud; нар. 26 січня 1973, Париж, Франція) — французький актор, режисер, кінооператор і музикант.
Мельвіль Пупо | |
---|---|
фр. Melvil Poupaud | |
Дата народження | 26 січня 1973 (51 рік) |
Місце народження | Париж, Франція |
Громадянство | Франція |
Професія | актор, режисер, музикант |
Alma mater | Ліцей Фенелона |
Роки активності | 1983 — наш час |
IMDb | ID 0693799 |
Мельвіль Пупо у Вікісховищі |
Біографія
ред.Актор
ред.Мельвіль Пупо народився 26 січня 1973 року в Парижі. Завдяки знайомству своєї матері Шанталь Пупо, пресс-атташе відомих кінорежисерів, з Раулем Руїсом у 10 років Мельвіль знявся в кіно, зігравши у фільмі «Місто піратів» свою першу роль дитини-диявола, маленького хлопчика з ангельським лицем, який є втіленням зла. Згодом Мельвіль знявся ще у восьми проектах Руїса. Після виходу" Міста піратів" Пупо на свій перший гонрар купив відеокамеру і став знімати домашнє кіно.
У 14 років в 1989 році Мельвіль Пупо був вперше номінований на французьку національну кінопремію «Сезар» як найкращий молодий актор за роль у фільмі «П'ятнадцятирічна дівчина», режисером якої виступив Жак Дуайон. У 1992 році актор знявся в ролі молодшого брата головної героїні в культовому фільмі Жана-Жака Ано «Коханець». Наступною знаменною роллю для нього стала роль Жермена у фільмі Лоранс Ферейри Барбоси «У звичайних людях немає нічого особливого» (1993), за яку отримав свою другу номінацію на «Сезара» в категорії «Найкращий молодий актор».
У середині 1990-х років Пупо знявся у фільмах Рауля Руїса «Три життя і одна смерть» (1995) разом з Марчелло Мастроянні, в «Генеалогії злочину» (1996) з Катрін Денев і в «Набутому часі» (1998) з Джоном Малковичем, Венсаном Пересом та Еммануель Беар. У 2003 році Пупо взяв участь у спільному франко-американському проекті «Розлучення» за участю Наомі Воттс, Кейт Гадсон, Жана-Марка Барра та Ромена Дюріса. Популярність до актора прийшла завдяки ролі фотографа-гея, який помирає від раку у фільмі 2005 року «Час прощання», зрежисованого Франсуа Озоном.
Після знятих кількох короткометражок, в яких Мельвіль Пупо виступав як сценарист, режисер, оператор і монтажер, у 2006 році він зняв свій перший повнометражний фільм «Мельвіль».
У 2016 році на екрани вийшла комедійна драма режисерки Жустін Тріє «У ліжку з Вікторією», де Мельвіль Пупо зіграв одну з головних чоловічих ролей, за яку втретє був номінований на премію «Сезар» 2017 року, цього разу в категорії за найкращу роль другого плану[1].
Музикант
ред.Брат Мельвіля Пупо Яроль, який з дитинства захоплювався музикою, став музикантом. Тривалий час Мельвіль був гітаристом в рок-групі брата «MUD». У 2002 році Мельвіль випустив свій сольний альбом «Un simple appareil» («Простий вигляд»), усі пісні до якого написав сам. Альбом був прийнятий непогано серед прихильників альтернативних жанрів французької музики і «нувель сен».
Фільмографія (вибіркова)
ред.Рік | Українська назва | Оригінальна назва | Роль | |
---|---|---|---|---|
1983 | ф | Місто піратів | La ville des pirates | Мало, хлопець |
1985 | ф | Безсонний на мосту Альма | L'éveillé du pont de l'Alma | Мішель |
1985 | ф | Острів скарбів | Treasure Island | Джим Гокінс |
1986 | ф | У дзеркалі | Dans un miroir | |
1988 | кф | Три дні | 3 jours... | Мельвіль |
1989 | ф | П'ятнадцятирічна | La fille de 15 ans | Тома |
1991 | ф | Коханець | L'amant | молодший брат |
1992 | ф | Архіпелаг | Archipel | Мішель |
1993 | ф | У звичайних людях немає нічого особливого | Les gens normaux n'ont rien d'exceptionnel | Жермен |
1993 | ф | На прекрасній зірці | À la belle étoile | Матьє |
1994 | ф | Фаду мажор і мінор | Fado majeur et mineur | Антуан |
1994 | ф | Еліза | Élisa | син фармацевта |
1994 | с | 3000 сценаріїв проти вірусу | 3000 scénarios contre un virus | |
1995 | кф | Бульвар МакДональд | Boulevard Mac Donald | |
1995 | ф | Безневинна брехня | Innocent Lies | Луї Бернар |
1995 | ф | Найпрекрасніший вік | Le plus bel âge... | Аксель |
1995 | тф | Життя Маріанни | La vie de Marianne | Валвіль |
1995 | кф | Сільська різанина бензопилою | Hillbilly Chainsaw Massacre | |
1996 | ф | Щоденник спокусника | Le journal du séducteur | Грегуар |
1996 | ф | Три життя і одна смерть | Trois vies et une seule mort | Мартін |
1996 | ф | Літня казка | Conte d'été | Гаспар |
1996 | ф | Сувенір | Souvenir | Шарль |
1997 | ф | Генеалогія злочину | Généalogies d'un crime | Рене |
1997 | ф | Стріляючі зірки | Le ciel est à nous | Ленні |
1997 | ф | Маріанна | Marianne | Валвіль |
1998 | ф | Викрадачі | Les kidnappeurs | Анрман Карпентьє |
1999 | ф | Набутий час | Le Temps retrouvé | принц де Фуа |
2000 | ф | Корінь серця | A Raiz do Coração | Вісенте Корво |
2000 | ф | Любовна битва уві сні | Combat d'amour en songe | Поль / син Маріані / Луп / молодий батько |
2000 | ф | Темна кімната | La chambre obscure | Бертран |
2001 | ф | Королеви на один день | Reines d'un jour | Бен |
2003 | ф | Готель «Чимкент» | Shimkent hôtel | Алекс |
2003 | ф | Розлучення | Le divorce | Шарль-Анрі де Персан |
2003 | ф | Почуття | Les sentiments | Франсуа |
2004 | кф | Внутрішній світ | Monde extérieur | Режіс |
2004 | ф | Я до ваших послуг | Je suis votre homme | Бруно |
2004 | кф | Хто вбив Джонні Мака | Qui a tué Johnny Mac? | Джонні Мак |
2005 | ф | Час прощання | Le Temps qui reste | Ромен |
2006 | ф | Мельвіль | Melvil | Мельвіль |
2007 | ф | Кохання зі словником | Broken English | Жульєн |
2007 | ф | Загублений | Un homme perdu | Тома Коре |
2007 | ф | У напрямку до нуля | L'heure zéro | Гійом Невіль |
2008 | ф | Відображення | The Broken | Стефан Chambers |
2008 | ф | Спіді Гонщик | Speed Racer | Джонні «Гудбой» Джонс |
2008 | ф | Різдвяна казка | Un conte de Noël | Іван Вуйяр |
2008 | ф | Злочини — це наш бізнес | Le crime est notre affaire | Фридерик Шарпентьє |
2009 | ф | Притулок | Le refuge | Луї |
2009 | ф | 44 дюйми | 44 Inch Chest | бабій |
2009 | ф | Щасливчик Люк | Lucky Luke | Джессі Джеймс |
2010 | тф | Фальшивомонетники | Les faux-monnayeurs | Едуар |
2010 | ф | Чорні небеса | L'autre monde | Вінсент |
2010 | ф | Край | La lisière | Франсуа |
2010 | ф | Лісабонські таємниці | Mistérios de Lisboa | полковник Ернесто Лакроз |
2011 | с | Таємниця Лісабона | Mistérios de Lisboa | Ернест Лакроз |
2011 | ф | Сирітка без руки | L'orpheline avec en plus un bras en moins | Робінсон |
2011 | кф | Аргумент | The Argument | чоловік |
2012 | ф | Лоранс у будь-якому випадку | Laurence Anyways | Лоренс Алія |
2012 | ф | Лінії Велінгтона | Linhas de Wellington | Марешель Массена |
2012 | с | Лінії Велінгтона | As Linhas de Torres Vedras | Марешель Массена |
2014 | ф | Фіделіо, або Одіссея Аліси | Fidelio, l'odyssée d'Alice | Гаель |
2015 | ф | Велика гра | Le grand jeu | П'єр Блум |
2015 | ф | Шалене кохання | Fou d'amour | священик |
2015 | ф | Вниз головою | Tête baissée | Самі |
2015 | ф | Біля моря | By the Sea | Франсуа |
2016 | ф | У ліжку з Вікторією | Victoria | Венсан Коссарскі |
2019 | ф | З божої волі | Grâce à Dieu | Олександр Герен |
2022 | ф | Un beau matin | Клемент | |
2023 | ф | Жанна Дюбаррі | Jeanne du Barry | Гійом Дюбарі |
2023 | ф | Щасливий випадок | Coup de Chance | Жан Фурньє |
Визнання
ред.Нагороди та номінації Мельвіля Пупо[2] | |||
---|---|---|---|
Рік | Категорія | Фільм | Результат |
Премія «Сезар» | |||
1990 | Найперспективніший актор | П'ятнадцятирічна | Номінація |
1994 | У звичайних людях немає нічого особливого | Номінація | |
2017 | Найкращий актор другого плану | У ліжку з Вікторією | Номінація |
Берлінський міжнародний кінофестиваль | |||
1998 | Нагорода «Падаюча зірка» (Shooting Star) | Перемога | |
Міжнародний кінофестиваль у Вальядоліді | |||
2005 | Найкращий актор | Час прощання | Перемога |
Примітки
ред.- ↑ Fabien Lemercier. 11 nominations aux César pour Elle et Frantz. Cineuropa (фр) . 25.01.2017. Архів оригіналу за 25 вересня 2017. Процитовано 25.01.2017.
- ↑ Нагороди та номінації Мельвіля Пупо на сайті IMDb (англ.)
Посилання
ред.- Мельвіль Пупо на сайті IMDb (англ.)
- Мельвіль Пупо на сайті AlloCiné (фр.)