Відкрити головне меню

Мелодія ля-мінор — музичний твір українського композитора Мирослава Скорика, написаний ним до фільму «Високий перевал» на прохання кінорежисера Володимира Денисенка.

Зміст

Історія створенняРедагувати

Кінострічка, що мала робочу назву «Партії рядова», розповідає про повоєнні роки в Галичині і знімалася на початку 1980-х років. Попри те, що оригінальний сценарій акцентував увагу на трагедії, принесеній у звичайну галицьку сім'ю Другою світовою війною, під тиском владних структур картина зазнала значних змін вже на етапі монтажу, щоб зображувати діяльність ОУН-УПА крізь призму радянської ідеології.[1] Режисер картини, не поділяючи трактування сценарію, що його нав'язували представники КДБ, звернувся до Мирослава Скорика з проханням скласти таку музику до кінострічки, яка могла б «розказати» глядачеві те, чого не можна показати.[2] Вперше твір прозвучав для флейти і фортепіано, а згодом композитор зробив перекладення для скрипки з фортепіано, скрипки з оркестром.[3]

Музична структураРедагувати

 
«Мелодія ля-мінор» для скрипки і фортепіано

Композиція написана у розмірі 4/4, головна тональність — ля-мінор, складається з 50 тактів та має виражений ліричний характер. Кульмінація має виконуватися постійно підсилюючись та виразно (італ. poco crescendo ed affettuoso). Тривалість «Мелодії ля-мінор» у оригінальному укладенні для фортепіано і скрипки становить приблизно 3 хвилини 12 секунд.

Популярність та визнанняРедагувати

Попри значний творчий доробок композитора, який включає оперу, балет, концерти (для оркестру, для віолончелі з оркестром, 3 фортепіанові, 2 скрипкові), твори для оркестру, різноманітних ансамблів, фортепіанні соло, зокрема 7 варіянтів партитури для різних інструментальних складів; музику до багатьох фільмів та театральних вистав, джазову та популярну музику, «Мелодія ля-мінор» насьогодні є найбільш впізнаваним та найчастіше виконуваним його твором. «Мелодія ля-мінор» в різних аранжуваннях стала своєрідним «інтонаційним знаком» кінця 1980-х — 1990-х років. Як видається, основна причина такого визнання — напрочуд влучно знайдена мелодична ідея, сполучення імпровізаційно-розповідної манери з афектованим кульмінаційним широким ходом на октаву, з вибагливим ритмічним малюнком, що сприймається і як схвильований ліричний монолог, і як тужливий наспів скрипки народного віртуоза. При всій традиційності виразових засобів ця музика зовсім не банальна, в вибагливому візерунку «Мелодії» немало ефектів «ілюзії сприйняття», раптових «переключень» в іншу сферу.[4]

Видання та перекладенняРедагувати

  • Мирослав Скорик, Роман Репка. Мелодія. Фортепіанна музика. (2003)
  • Львівський камерний оркестр «Академія». La belle musique. (2005)
  • Оркестр «Київ-Класик». Моя Україна. Класична музика українських композиторів. (2005)
  • Богдана Півненко, Ірина Стародуб, Мирослав Скорик. Твори для скрипки та фортепіано. (2007)
  • Мирослава Которович, Державний камерний ансамбль «Київські солісти». Сотворіння. (2006)
  • У 2007 році українська співачка Оксана Білозір записала пісню «Свіча», слова якої поет-пісняр Богдан Стельмах поклав на «Мелодію ля-мінор» Мирослава Скорика. Пісня присвячена трагедії Голодомору в Україні 1932-33 років, у серпні 2007 на неї було знято відеокліп, презентований широкому загалу у вересні того ж року до 75-ої роковини Голодомору.[5]

ВиконанняРедагувати

Порушення авторських правРедагувати

«Мелодія ля-мінор» часто використовується без відома та згоди автора у комерційних цілях — зокрема, у багатосерійному фільмі виробництва Росії і України «Доярка из Хацапетовки» (2007).[11]

ПосиланняРедагувати

  1. Інтерв'ю письменника Олександра Денисенка для газети «Дзеркало тижня». Архів оригіналу за 7 грудень 2008. Процитовано 26 квітень 2010. 
  2. Іван Вакарчук: «Мирослав Скорик — це творча особистість, без котрої українську музику не можна уявити» — Веб-сторінка Львівського національного університету ім. Івана Франка. Архів оригіналу за 5 листопад 2013. Процитовано 21 квітень 2019. 
  3. Мирослав Скорик: «Соломія Крушельницька порадила моїм батькам послати мене в музичну школу…» — інтерв'ю для газети «Хрещатик».
  4. Любов Кияновська: Стильова еволюція галицької музичної культури XIX–XX ст. Інтернет-часопис MUSICA UKRAINICA.
  5. Білозір разом з поляками запалили музичну «Свічу» в пам'ять Голодомору — сайт інформагенції УНІАН
  6. Spiritual Hymn of Ukraine melody. Мирослав Скорик, Мелодія на YouTube
  7. «Мелодія» - Мирослав Скорик на YouTube
  8. Bogdana Pivnenko & «Kyiv Camerata». M.Skoryk.«Melody» на YouTube
  9. MYROSLAV SKORYK - MELODY - arranged and orchestrated by MELANI MESTRE - Barcelona Classic Academy Choir - Lviv Symphony Orchestra - Palau De La Musica , BARCELONA на YouTube
  10. Голодомор 1932-1933: Оксана Білозір - СВІЧА на YouTube
  11. Інтерв'ю Мирослава Скорика для порталу www.gazeta.ua