Меленевський Маркіян Мар'янович

політик

Маркія́н Мар'я́нович Мелене́вський (Мар'ян, Юлій) (* 1878, Федюківка Таращанського повіту — сучасний Лисянський район — † 20 січня 1938[2]) (Малиневський, Іванович, літературні псевдоніми Басок, Гилька, Масойлович) — український політичний діяч та публіцист.

Меленевський Маркіян Мар’янович
Псевдонім Басок, Гилька, Масойлович
Народився 1878(1878)
Федюківка, Таращанський повіт, Київська губернія,
Російська імперія
Помер 20 січня 1938(1938-01-20)
Розстрільний полігон «Комунарка», Ленінський район, Московська область, Російська Радянська Федеративна Соціалістична Республіка, СРСР
Поховання Розстрільний полігон «Комунарка»
Громадянство Російська імперія
 УНРСРСР СРСР
Діяльність політик, дипломат, публіцист
Сфера роботи політична діяльність[1], соціал-демократія[1], дипломатія[1] і публіцистика[1]

Життєпис ред.

Походить з родини поміщика. Закінчив київську гімназію.

Виключений з Новоалександрівського інституту сільського господарства та лісництва — за участь у студентському русі (Пулави, Польща).

Кінцем 1890-х років засновує у Києві «Групу сільських робітників соціал-демократів Київської губернії». Група встановлює зв'язок з прихильниками І.Стешенка й Лесі Українки.

1899 року заарештований у Києві в часі вуличної демонстрації, був на засланні, емігрував.

В 1900—04 роках — у складі Революційної української партії, працював на Київщині, по тому у Закордонному комітеті РУП у Львові.

В 1904—11 роках — після розколу РУП, стає одним із засновників та керівників соціал-демократичної «Спілки». На початку 1905 року «Спілка» об'єдналася з меншовицькою фракцією Російської соціал-демократичної робітничої партії — із збереженням прав крайової організації. Після розгрому «Спілки» в 1912—13 роках співпрацював у більшовицькій пресі, готує огляди робітничого руху в країнах Західної Європи.

У 1913—14 роках став ініціатором об'єднання Української соціал-демократичної робітничої партії й соціал-демократичної «Спілки».

В часі Першої світової війни — в складі президії Союзу визволення України, був представником СВУ у Стамбулі.

Входив до складу президії Загальної української ради у Відні, бере дієву участь у переговорах з турецьким урядом — щодо надання допомоги у справі створення самостійної Української держави.

З 1919 по 1921 — разом з Ярославом Олесницьким обіймав посаду радника української дипломатичної місії у Великій Британії.

 
Група співробітників посольства УНР у Лондоні (Велика Британія): зліва направо сидять. 1 — С. Шафаренко, 3 — М. Меленевський, 4 — М. Стаховський, 5 — Я. Олесницький

У 1920-х роках переїздить до УСРР, помер у 1930-х роках.

З доробку ред.

Написав багато публіцистичних праць, рецензій, спогадів — про розвиток соціал-демократичного руху в Україні в 1902—13 роках, зокрема:

  • «До роботи через єднання»,
  • «До історії Української С.-Д. Спілки».

Примітки ред.

  1. а б в г Czech National Authority Database
  2. ЕСУ. Архів оригіналу за 9 червня 2020. Процитовано 20 листопада 2019.

Джерела та література ред.

Література ред.