Медіазнавство — галузь науки, яка вивчає взаємозв'язок медіа із суспільством, економікою, політикою, правом, а також шляхи застосування медіа у цих галузях [1].

Для означення методу досліджень, французьким дослідником Р. Дебре було введено поняття Медіологія.

Може вживатися в значенні теорії масових комунікацій (англ. Media theory) і означати:

  1. навчальну дисципліну, що вивчає вміст, історію та вплив різних медіа, зокрема, ЗМІ.
  2. галузь науки, яка досліджує і вивчає сукупність наукових розробок і уявлень про медіа.

Предмет вивчення Мз. значно варіюється в теоретичному і методологічному фокусі, але в цілому може бути розділений на три взаємопов'язані області:

  • критика художнього стилю й естетичних форм (жанр, стиль викладу, і так далі) — нові медіа-дослідження
  • вивчення виробничого процесу (наприклад, технології та ринки),
  • соціологічний аналіз (ідеологічних наслідків, отримання та споживання інформації, і т. д.).

Медіа дослідження спираються на традиції і соціальні та гуманітарні науки, і паралелізм в інтересах суміжних дисциплін, таких як масова комунікація, комунікації, спілкування науки і комунікації досліджень. Дослідники розробляють і використовують теорії та методи з інших дисциплін, включаючи культурологію, риторику, філософію, теорію літератури, психологію, політологію, політичну економіку, економіку, соціологію, антропологію, соціальну теорію, історію мистецтва і критики, теорію кінематографу, і теорію інформації.

Основу медіазнавства становлять інформаційні джерела з медіакультури, зокрема, з медіапедагогіки та медіакомпетентності.

Примітки ред.

Посилання ред.

  • Нобель-Нойманн, Елізабет (2007). Медіа-енциклопедія: Публіцистика. Масова комунікація. Київ: Академія української преси. Архів оригіналу за 29 серпня 2009.