Медовий осот солонцевий
Медовий осот солонцевий[1] або рапонтикум серпієвидний[2][3] (Leuzea altaica Link, або Rhaponticum serratuloides (Georgi) Bobrov) — вид рослин родини айстрові (Asteraceae), поширений у південно-східній Європі й Туреччині.
| Медовий осот солонцевий | |
|---|---|
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Рід: | Медовий осот (Rhaponticum) |
| Вид: | R. serratuloides
|
| Біноміальна назва | |
| Rhaponticum serratuloides | |
Опис ред.
Багаторічна рослина 25–110 см заввишки. Рослина з вертикальним кореневищем і простим борознистим, під кошиком потовщеним стеблом. Листки цілісні, цілокраї або дрібнозубчасті; прикореневі й нижні стеблові — великі (до 35 см завдовжки і 13 см шириною), овально-еліптичні, довго-черешкові; середні й верхні — дрібніші, до основи звужені, сидячі; все листя в молодому стані жорсткувато-павутинисте. Кошики одиночні на кінцях стебел, великі. Обгортка (сукупність верхніх листків або приквітків біля основи суцвіття) куляста, 3.5–6 см в діаметрі, її листочки, з округлими або яйцеподібними плівчастими придатками. Всі квітки в кошику трубчасті, двостатеві. Віночки рожеві. Загальне квітколоже щетинисте. Чубчик сім'янок з білуватих перистих щетинок, з'єднаних біля основи в кільце, опадає[2].
Поширення ред.
Європа: Румунія, Молдова, Україна, пд.-зх. Росія; Азія: Туреччина[4].
В Україні зростає на солонцюватих луках — у півд. ч. Степу[2]. Входить у переліки видів, які перебувають під загрозою зникнення на територіях Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Луганської, Одеської, Харківської областей[3].
Джерела ред.
- ↑ Rhaponticum serratuloides // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
- ↑ а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 354. (рос.)(укр.)
- ↑ а б Андрієнко Т.Л., Перегрим М.М. (уклад.). Офіційні переліки регіонально рідкісних рослин адміністративних територій України (довідкове видання). — Київ : Альтерпрес, 2012. — 148 с. — ISBN 978-966-542-512-0.
- ↑ The Euro+Med PlantBase. Архів оригіналу за 13 березня 2018. Процитовано 13.03.2018. (англ.)
|
Це незавершена стаття про айстрові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |