Медведівці (Мукачівський район)

село Медведівці
Країна	Україна
Область	Закарпатська область
Район	Мукачівський район
Громада	Великолучківська громада
Основні дані
Населення	300+
Площа	1,079 км²
Густота населення	278,03 осіб/км²
Поштовий індекс	89633
Телефонний код	+380 3131
Географічні дані
Географічні координати	48°33′08″ пн. ш. 22°36′20″ сх. д. / 48.55222° пн. ш. 22.60556° сх. д.Координати: 48°33′08″ пн. ш. 22°36′20″ сх. д. / 48.55222° пн. ш. 22.60556° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	159 м
Місцева влада
Адреса ради	89633, Закарпатська обл., Мукачівський р-н, с. Кальник, вул. Шевченка, 2
Карта
	Медведівці
	Медведівці
Мапа
	Медведівці у Вікісховищі

Медве́дівці — село в Україні, у Закарпатській області, Мукачівському районі.

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Медведівці.

Історія ред.

В урочищі Бабинка — поселення пізньобронзового і ранньозалізного часів. На поселенні в 1964 році виявлено бронзовий скарб, до складу якого входило 27 предметів. В урочищі Могилки — група курганів. в 1967 році в одному порушеному кургані знайдено бронзовий скарб з 33 предметів. Датується добою пізньої бронзи і раннього заліза.

Перша згадка у 1557 році — як Medwefalwa, у 1570 — Meduefalua, як Fagyalos у 1904. Церква св. арх. Михайла. 1625

храм св. арх. Михайла. 1625

Лемківські церкви Закарпаття є рідкісними за пропорційністю архітектурних частин та красою художніх деталей.

На жаль, через масову заміну дерев'яних церков мурованими в XIX ст. (особливо на закарпатській Лемківщині) нині у краї залишилася одна класична лемківська церква в Ужгородському музеї просто неба. Ще одна стоїть у Київському музеї.

Церкву св. Михайла збудували в селі Великі Лучки в 1625 р. (за іншою версією, на поч. XVIII ст.). Пізніше церкву перевезли в Медведівці (найімовірніше в 1790 p., бо саме тоді зроблено капітальний ремонт із заміною перекриття).

У газеті «Руський вісник» за 7 вересня 1924 р. оголосили про продаж церкви, збудованої з чистого дуба, а в селі взялися за спорудження мурованої церкви, яку закінчили в 1928 р. З 1925 р. велися переговори про перевезення церкви в Прагу. Громада отримала 1000 чехословацьких корон, і в 1929 р. відбулося перевезення.

У Празі церкву встановили в парку Кінського, на високому пагорбі Петршіна під наглядом архітектора В. Фабіана та митця А. Богача й урочисто відкрито 10 вересня 1929 року з нагоди 10-річчя входження тодішньої Підкарпатської Русі до Чехословаччини.

На відкритті були присутні губернатор Підкарпатської Русі Антон Бескид, єпископ Мукачівської єпархії П. Ґебей, ректор Українського вільного університету Дмитро Антонович, куратор з Медведівців М. Довганич, а також урядові особи та керівництво празької мерії. У виступах висловлювалося побажання, щоб церква була діючою.

Особливістю церкви був розкішний ансамбль розвинутих барокових бань і главок над трьома верхами. У стінах зрубу було укладено по 10 — 11 колод, галерея мала 10 різьблених стовпчиків. До 2008 року церква стояла замкнута і не було на ній жодного напису, який би свідчив про походження цієї чудової споруди. Однак у чеських краєзнавчих довідниках її називали "Карпатською". У 2008-2020 роках церква служила румунській православній громаді. 28 жовтня 2020 року у церкві виникла пожежа, яка практично знищила будівлю. Мерія Праги заявила, що відновить церкву.

Присілки ред.

Кереш

Кереш - колишнє село в Україні, в Закарпатській області.

Обєднане з селом Медведівці

Згадки: 1600: Kőrösfalva , 1610: Keóreosffalwa, 1630: Keórós, 1645: Keoroes Falva

Туристичні місця ред.

- В урочищі Бабинка — поселення пізньобронзового і ранньозалізного часів

- бронзовий скарб, до складу якого входило 27 предметів.

- В урочищі Могилки— група курганів. в 1967 році в одному порушеному кургані знайдено бронзовий скарб з 33 предметів.

- храм св. арх. Михайла. 1625

Населення ред.

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 519 осіб, з яких 240 чоловіків та 279 жінок.^[1]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 470 осіб.^[2]

Мова ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:^[3]

Мова	Відсоток
українська	86,94 %
російська	12,64 %
білоруська	0,21 %
вірменська	0,21 %

Примітки ред.

↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.
↑ Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

Посилання ред.

http://www.woodenchurches.com.ua/ukr/mukach/medvediv.htm ^{[недоступне посилання з серпень 2018]}
Погода в селі [Архівовано 6 листопада 2016 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[населення_1989-1] Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001-2] Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Закарпатська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[населення_2001_мова-3] Розподіл населення за рідною мовою, Закарпатська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 листопада 2019.

[1]

[2]

[3]