Вікіпедія

Медведєв Андрій Олександрович

Андрій Олександрович Медведєв (рос. Андрей Александрович Медведев; 16 серпня 1996[3], Томськ) — російський найманець, що брав участь у війні РФ проти України.

Медведєв Андрій Олександрович
рос. Андрей Александрович Медведев
Народився 16 серпня 1996(1996-08-16)[1] (27 років)
Томськ, Росія[2]
Країна  Росія
Діяльність найманець
Заклад ПВК Вагнера
Учасник Війна на сході України і російське вторгнення в Україну (з 2022)

Біографія ред.

Медведєв виріс у Томську, деякий час перебував у дитячому будинку[4]. У 18 років прослужив рік у ЗС РФ. У 2014 році брав участь у Війні на сході України[4]. 6 липня 2022 року підписав контракт із ПВК Вагнера[5][6], до цього протягом чотирьох років сидів у в'язниці за пограбування. Учасник російського вторгнення в Україну[6]. Під час боїв за Бахмут був командиром штурмового загону ПВК Вагнера[7]. У листопаді 2022 року дезертував[8].

13 січня 2023 року, близько 2 години ночі, Медведєв перетнув російсько-норвезький кордон. До цього він двічі просив притулку у Фінляндії[6]. У Норвегії він розповів про страти дезертирів (Медведєв боявся, що його заб'ють молотом, як перебіжчика Євгена Нужина) і скоєні вагнерівцями дії, які він назвав терористичними[5]. Втечу Медведєва підтримала російська правозахисна організація Gulagu.net[3].

23 січня Медведєва було заарештовано згідно з норвезьким Законом про імміграцію та утримувався під вартою в Осло[5], після чого був звільнений[4]. Члени української діаспори в Осло протестували проти звільнення Медведєва і закликали до його засудження[4].

23 вересня 2023 року правоохоронці Норвегії повторно затримали Медведєва, коли він намагався втекти до Росії, боячись екстрадиції до України. Його затримали в селі Гренсе Якобсельв на кордоні з росією, коли той у темряві намагався перетнути кордон і потрапити на Кольський півострів.[9].

Примітки ред.

  1. ↑ https://www.nrk.no/urix/kven-er-medvedev_-1.16258672
  2. ↑ https://www.ndtv.com/world-news/roads-littered-with-bodies-former-russian-mercenary-commander-andrei-medvedevs-apology-3745598
  3. ↑ а б Ottesen, Oda Eggesbø (17 січня 2023). Kven er Medvedev?. NRK (nn-NO) . Процитовано 1 квітня 2023.
  4. ↑ а б в г Seminoff, Corinne; Stewart, Briar (3 лютого 2022). He chose to fight for Russia in Ukraine. So why did this mercenary defect?. CBC News. Архів оригіналу за 4 лютого 2023. Процитовано 4 лютого 2023.
  5. ↑ а б в Andrey Medvedev: Russian Wagner mercenary who fled to Norway arrested. BBC News (брит.). 23 січня 2023. Процитовано 1 квітня 2023.
  6. ↑ а б в Krebs, Mick Krever,Katharina (16 січня 2023). Former Wagner commander flees to Norway and seeks asylum. CNN (англ.). Процитовано 1 квітня 2023.
  7. ↑ Sauer, Pjotr (17 січня 2023). Former Wagner Group commander who fled to Norway feared for his life. The Guardian (брит.). ISSN 0261-3077. Процитовано 1 квітня 2023.
  8. ↑ Times, The Moscow (31 січня 2023). Wagner Commander Who Fled Russia Details Summary Executions. The Moscow Times (англ.). Процитовано 1 квітня 2023.
  9. ↑ В Норвегії затримали ексвагнерівця Медведєва, намагався втекти назад до Росії. РБК-Украина (укр.). Процитовано 23 вересня 2023.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Медведєв_Андрій_Олександрович&oldid=40631536